Щодо процесуальних наслідків повернення судом обвинувального акта прокурору - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №636/336/21 сформулював правову позицію щодо процесуальних наслідків повернення судом обвинувального акта прокурору.

ККС ВС у цій справі залишив касаційну скаргу прокурора без задоволення, рішення апеляційного суду - без змін і вказав, що повернення обвинувального акта не передбачає поновлення завершеного досудового розслідування. Діючий КПК чітко відмовився від інституту додаткового розслідування, який існував за КПК 1960 року. Відсутність можливості проведення додаткового розслідування після звернення до суду з обвинувальним актом очевидна з тексту Кодексу.

Повернення обвинувального акта не може використовуватися стороною обвинувачення для проведення будь-яких процесуальних дій, крім приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК, і, відповідно, немає підстав вважати, що після повернення обвинувального акта прокурору може йти мова про будь-яке досудове розслідування, оскільки воно завершене до першого звернення до суду з обвинувальним актом.

Неможливість проведення додаткового розслідування пояснює і неможливість відновлення закінченого досудового розслідування або продовження його строків.

У певних випадках повернення обвинувального акта стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо обвинувальний акт був спрямований до суду в останній день строку.

Однак будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагатимуть додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акту прокурору. Законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності.

У цій справі виправлення недоліків обвинувального акта тривало близько дев’яти місяців, що навряд чи узгоджується з обов’язком вчиняти процесуальні дії в розумний строк, як того вимагає частина 1 статті 28 КПК. Сторона обвинувачення мала представити, але не представила дуже переконливі докази обставин, які перешкодили їй виправити ці недоліки раніше.

З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.