Щодо розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 і ст. 119 КК України - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №357/10997/19 сформулював правову позицію щодо розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 і ст. 119 КК України.

ККС ВС у цій справі задовольнив касаційні скарги засудженого та його захисника, змінив рішення судів попередніх інстанцій, перекваліфікував дії засудженого з частини 2 статті 121 на частину 1 статті 119 КК та вказав, що для визнання особи винною в умисному тяжкому тілесному ушкодженні (ст. 121 КК), заподіяному одним ударом, сторона обвинувачення має довести поза розумним сумнівом одну з двох альтернативних обставин: удар був значної сили; або особа завдала його в таке місце чи в такий спосіб, який завідомо для неї призводить до тяжких наслідків.

Якщо сторона обвинувачення не надала доказів того, що, завдаючи одного удару кулаком у передню частину голови під час раптової обопільної бійки, особа мала намір влучити саме в те місце і за таких умов, які, за висновком експерта, викликали б летальну реакцію організму, це свідчить про відсутність в особи наміру на заподіяння тяжкої шкоди і кваліфікується за ст. 119 КК як вбивство через необережність.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.