Щодо свідоцтв про народження, виданих рф під час воєнного стану - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №361/2105/24 сформував правовий висновок щодо прийняття свідоцтв про народження, виданих РФ під час воєнного стану.

За обставинами справи позивачка звернулася із заявою про встановлення факту народження дитини.

В обґрунтування заяви вказувала, що вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з чоловіком у місті Маріуполі Донецької області. У неї та її чоловіка народилася дочка у місті Тамбов рф, куди вона змушена була виїхати для безпечного народження дитини, оскільки єдиним безпечним шляхом після 24 лютого 2022 роу евакуація територією російської федерації.

Реєстрація народження доньки проведена відділом ЗАГС адміністрації Тамбовського району Тамбовської області російської федерації.

Після народження дитини заявниця та члени її сім`ї переїхали до Німеччини, де й перебувають на даний час.

З метою встановлення факту народження дитини для проведення її подальшої реєстрації згідно із законодавством України заявниця просила:

- встановити факт народження дитини у м.Тамбов рф;

- внести відомості про батьків дитини - громадян України.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні заяви відмовили.

КЦС ВС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, проте змінив мотивування відмови у задоволенні заяви.

КЦС ВС вказав, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», відповідно до якого дію Конвенції зупинено у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь.

Це означає, що дія Конвенції 1993 року, у тому числі і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих і посвідчених у російській федерації та Республіці Білорусь, незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

Разом з тим, з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 5 жовтня 1961 року в місті Гаазі (далі - Конвенція 1961 року).

Відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» Конвенція набрала чинності для України з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з російською федерацією та Республікою Білорусь.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінет Міністрів України врегулював питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Таким чином, станом на день розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій свідоцтво про народження, видане на території російської федерації, не потребує будь-якої легалізації.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.