Щодо відповідності критеріям офіційного документа та ознак службової особи, як суб'єкта кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 683/1806/21 сформулював правовий висновок щодо відповідності листка лікарських призначень медичної картки стаціонарного хворого критеріям офіційного документа та ознак службової особи у посаді медичної сестри для цілей кваліфікації діяння за ст.366 КК України.

ККС ВС вказав, щр суб`єктом службового підроблення може бути лише службова особа (як службові особи юридичної особи публічного права, так і службові особи юридичної особи приватного права).

Поняття «службова особа» міститься у ч. 3 ст. 18 КК України, відповідно до якої службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для визначення того, чи є особа спеціальним суб`єктом інкримінованого злочину, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи.

Згідно з функціонально-посадовою інструкцією медичної сестри терапевтичного відділення, затвердженої 22 грудня 2018 року командиром військової частини, обвинувачена не була особою, яка виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Водночас, у примітці до ст. 358 КК України визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис).

Невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.