Щодо впливу недотримання положень Закону України «Про попереднє ув’язнення» на результати судового розгляду кримінального провадження - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №490/5793/18 сформулював правову позицію щодо впливу недотримання положень Закону України «Про попереднє ув’язнення» на результати судового розгляду кримінального провадження.

ККС ВС у цій справі залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу засудженого - без задоволення та вказав, що кримінальний процесуальний закон визначає правові підстави та порядок затримання особи, обрання щодо неї запобіжного заходу у виді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою і встановлює гарантії дотримання загальних засад кримінального провадження.

Водночас умови тримання під вартою, зокрема додержання санітарно-гігієнічних норм, надання ув’язненим медичної допомоги, їх матеріальне й соціально-побутове забезпечення регулюються окремим нормативно-правовим актом - Законом України «Про попереднє ув’язнення».

Недотримання положень зазначеного Закону може тягнути втручання у рішення судів, прийняті за результатами розгляду кримінального провадження по суті, лише у випадках, коли воно вплинуло на допустимість доказів обвинувачення, на яких ґрунтується вирок, призвело до порушення права обвинуваченого на захист або інших процесуальних прав настільки, що наслідки цих порушень нівелюють результати судової процедури.

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, умови тримання засудженого під вартою жодним чином не стосуються порядку одержання доказів, поданих стороною обвинувачення і використаних судом у вироку.

Отже, наведена засудженим обставина не вплинула і не могла вплинути на законність чи обґрунтованість судових рішень та не є підставою для втручання у них за результатами касаційного перегляду.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.