Щодо визнання заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним - КЦС ВС

Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, і відсутність вказівки в заповіті про місце народження заповідача - ​​ОП КЦС ВС.

Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми заповіту та порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.

Такий правовий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики, за позовом однієї із спадкоємців за заповітом про визнання заповіту нікчемним і застосування наслідків нікчемного заповіту.

Позивачка вважала, що заповіт є нікчемним, оскільки в особи, яка його посвідчувала (секретаря сільської ради), були відсутні на це повноваження, а саме не було відповідного рішення виконавчого комітету сільської ради. Крім того, у заповіті немає інформації щодо місця народження заповідача.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що посилання позивачки на те, що в заповіті не вказано місця народження заповідача й заповіт складений не уповноваженою на те особою, не є правовою підставою для визнання заповіту нікчемним, з чим погодився і Верховний Суд.

Під час розгляду справи було установлено, що заповіт посвідчений секретарем сільської ради, яка вчиняла нотаріальні дії відповідно до розподілу обов’язків між штатними працівниками виконавчого комітету сільської ради і яку було обрано секретарем сільської ради на підставі відповідного рішення сільської ради.

З постановою Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 369/7921/21 можна ознайомитись за цим посиланням.

Джерело: телеграм-канал ВС.