Щодо застосування судом норм Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» при покладенні на засудженого обмежувальних заходів - ККС ВС

Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 167/871/23 виснував правову позицію щодо необхідності застосування судами при покладенні на засудженого обмежувальних заходів норм Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству».

ККС ВС вказав, що відповідно до приписів ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені ряд обов`язків, у тому числі направлення для проходження програми для кривдників.

Відповідно до п. 10 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у разі порушення кримінального провадження у зв`язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов`язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.

За нормами частин 1, 3 ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Оскільки в даному випадку кримінально - правовими наслідками діяння засудженого є покладення на нього судом обмежувальних заходів у виді проходження програми для кривдників, то вони мають визначатися цим Кодексом. Тому судом першої інстанції було вірно застосовано норми ст. 91-1 КК України та покладено обов`язок пройти програму для кривдників протягом 2 місяців, тобто в межах строку, визначеного Кодексом.

З повним текстом постанови ККС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.