Щодо затримання особи без участі захисника та про оцінку допустимості доказів, отриманих під час особистого обшуку у присутності окремих осіб протилежної статі - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №944/5639/20 сформулював правову позицію щодо затримання особи без участі захисника. та про оцінку допустимості доказів, отриманих при проведенні особистого обшуку у присутності деяких осіб протилежної статі.

ККС ВС залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу захисника - без задоволення та вказав, що затримання в порядку статей 207 або 208 КПК за визначенням є несподіваною для його учасників подією, тому відсутність захисника під час цієї події не може вважатися порушенням права на правову допомогу.

ККС ВС звернув увагу на те, що на обґрунтування винуватості засудженого не були використані будь-які показання, отримані від нього під час його затримання, тому його право зберігати мовчання і не свідчити проти себе не було порушено.

Що стосується інших доказів, отриманих під час затримання, то підходи до оцінки допустимості доказів, які хоча й отримані примусово, але існують незалежно від волі особи, як, наприклад, документи, зразки дихання, крові, сечі або тканин тіла для проведення експертизи, суттєво відрізняються від підходів в оцінці показань особи.

Хоча послідовно визнаються недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником, проте ці фактори можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.

Тому , що хоча при затриманні і особистому обшуку не було захисника, немає підстав вважати, що за обставин цієї справи це позначилося на властивостях отриманих речових доказів, і, відповідно, що вони недопустимі, оскільки були отримані внаслідок відсутності адвоката у значенні частини 1 статті 87 КПК.

ККС ВС також вказав, що хоча особистий обшук засудженого було проведено за присутності деяких осіб протилежної статі, він не супроводжувався діями, які принижували гідність засудженого. У будь-якому разі це порушення порядку проведення обшуку не було настільки істотним, щоб дати підстави для визнання отриманих доказів недопустимими.

За вказаних обставин та висновків ККС ВС відхилив доводи захисту про порушення прав засудженого під час проведення обшуку при затриманні.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.