Щодо здійснення працівниками правоохоронних органів і військовослужбовцями заходів з охорони правопорядку з власної ініціативи (ст. 348 КК) - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №642/5346/23 сформулював правову позицію щодо визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК).

ККС ВС у цій справі залишив касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій без змін та вказав, що cуб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя працівника правоохоронного органу саме у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків.

Однак суб’єктивна сторона цього складу злочину не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих службових обов’язків, які в цей момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював сам факт того, що працівник правоохоронного органу здійснює свої службові повноваження.

Факт необізнаності особи про виконання працівником поліції конкретних службових обов`язків не виключає можливої наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 348 КК.

При кваліфікації за ст. 348 КК кримінальна відповідальність настає, якщо злочин вчинено з метою не допустити чи припинити правомірну діяльність потерпілого у зв’язку з виконанням ним зазначеного обв’язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов`язків до моменту вбивства.

Під виконанням службових обов’язків слід розуміти діяльність працівника, що входить до кола його службових повноважень, тобто це обов’язки , передбачені відповідними законами і підзаконними актами, що регламентують правозастосовні та правоохоронні функції.

Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді, коли виконували свої службові обов’язки, перебуваючи безпосередньо на службі, та коли застосовували заходи з охорони правопорядку відповідно до своїх службових обов’язків, за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони зазначених заходів у межах своїх повноважень з власної ініціативи.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.