Суд не може задовольнити позовну вимогу про заборону органу управління юридичної особи вчиняти певні дії в майбутньому: ВСУ

Верховний Суд України висловився щодо належних способів захисту цивільних прав.

Суди розглядали цивільну справу за позовом особи до гаражно-будівельного кооперативу про скасування, визнання протиправними, незаконними і такими, що втратили чинність, протоколів та рішень зборів, заборону неуповноваженим представникам кооперативу в складі визначених позивачем осіб приймати будь-які рішення, вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи за переліком, вказаним у позові.

Позивач посилався на те, що в кооперативі відсутнє рішення загальних зборів про створення такого органу управління, як збори уповноважених представників, та відсутнє рішення загальних зборів про обрання конкретних осіб, зокрема, відповідачів у справі, уповноваженими представниками. Вказував, що всі прийняті ними рішення є незаконними, прийнятими не уповноваженим на те органом, всупереч вимогам статті 15 Закону України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію».

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Визнав незаконними та скасував рішення про виключення позивача із членів кооперативу, про обрання складу керівних органів кооперативу. Заборонив зборам уповноважених членів кооперативу як органу управління кооперативу в складі представників уповноважених осіб приймати рішення від імені юридичної особи, які відповідно до вимог статті 15 Закону «Про кооперацію» віднесені до компетенції загальних зборів.

Суд апеляційної інстанції залишив таке рішення без змін, а ВССУ відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою кооперативу.

Верховний Суд України скасував рішення судів та направив справу на новий розгляд.

Суд зауважив, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

ВСУ зазначив, що суд, задовольняючи позовні вимоги в частині заборони органу управління діяти від імені юридичної особи, не звернув уваги, що такий спосіб захисту не передбачений законом.

Також вимога заборонити органу управління вчиняти певні дії в майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова від 24.05.2017 у справі № 6-951цс16).