Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Практика Судова практика Судова практика Касаційного кримінального суду в огляді ВС за травень 2026 року

Судова практика Касаційного кримінального суду в огляді ВС за травень 2026 року

Українське право ·· 21:01
Будівля Верховного Суду України, огляд судової практики ККС за травень 2026 року

Світлина - UP,AI

Верховний Суд підготував огляд судової практики Касаційного кримінального суду за травень 2026 року.

В огляді містяться важливі правові позиції щодо застосування норм кримінального та кримінального процесуального права.

З питань застосування кримінального права зосереджено увагу на тому, що:

у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК України, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції;

встановлення придатності військовозобов’язаного до військової служби шляхом належно проведеної ВЛК є обов’язковою передумовою подальших дій ТЦК та СП, пов’язаних із врученням повістки та організацією відправлення особи до військової частини. Вказане має істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Якщо обсяг медичного огляду особи неправомірно звужений, а оформлення результатів ВЛК про придатність до військової служби здійснено з порушенням встановленої процедури, це свідчить про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України;

користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого проживання в Україні в особистому профілі поширює матеріали проросійського характеру, стає частиною російської інформаційної пропаганди, спрямованої проти України, а тому його дії підлягають кваліфікації за ст. 436-2 КК України як такі, що вчинені на території України. Місцем вчинення цього кримінального правопорушення є не інформаційний простір, а територія, де воно було вчинене. Відсутність законодавчого визначення терміна «глорифікація» у КК України не впливає на можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 436-2 КК України.

З питань застосування кримінального процесуального права зазначено, що:

автоматичний запис телефонних розмов, здійснений програмою, яку особа встановила на свій мобільний телефон, і наданий правоохоронним органам, не містить ознак зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж в розумінні НСРД та є допустимим доказом;

проведення експертизи в установі, що належить до системи СБУ, слідчі якої проводили досудове розслідування у кримінальному провадженні, не може вказувати на упередженість експерта за відсутності інших конкретних даних про таке;

ухвали, постановлені судом без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем в журнал судового засідання. КПК України не містить вимог щодо внесення у вирок суду клопотань учасників процесу, що були вирішені усно, без виходу в нарадчу кімнату.

З оглядом судової практики ККС ВС за травень 2026 року можна ознайомитися за цим посиланням.

Поділитись: