Судова практика ККС ВС в огляді за вересень 2024 року

Верховний Суд презентував огляд судової практики Касаційного кримінального суду за вересень 2024 року.

В огляді відображені правові позиції і висновки з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у вересні 2024 року.

Зокрема йдеться про правові висновки щодо застосування кримінального права:

– зроблено висновок про те, що днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці, і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення;

– звернуто увагу на те, що заміна в диспозиції ст. 361 КК України терміна «електронно-обчислювальні машини (комп’ютери)» на термін «інформаційні (автоматизовані) системи» не свідчить про декриміналізацію несанкціонованого втручання в роботу комп’ютера, оскільки комп’ютер відповідає визначенню інформаційної (автоматизованої) системи;

– зазначено, що період утримання обвинуваченого в таборі для тримання військовополонених не є попереднім ув’язненням і не зараховується у строк відбування покарання.

З питань застосування норм кримінального процесуального права в огляді розміщено правові висновки:

– вказано, що прокурори вищого рівня (Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їхні перші заступники та заступники) наділені повноваженнями скасувати постанову прокурора нижчого рівня про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України. Період з моменту прийняття прокурором постанови про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, до моменту скасування такої постанови прокурором вищого рівня не зараховується до строку досудового розслідування;

– встановлено, що ухвала слідчого судді про встановлення строку для вчинення дій, необхідних для закінчення досудового розслідування, підлягає апеляційному оскарженню;

– констатовано, що застосування згідно з положеннями статей 96-1, 96-2 КК України судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК України, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК України рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали;

– акцентовано на тому, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі в разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію або є окремим епізодом кримінального правопорушення чи невизнання цивільного позову, та в такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов’язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК України.

З оглядом судової парктики ККС ВС за вересень 2024 року можна ознайомитися за цим посиланням.