Цивільний позов про відшкодування шкоди розглядається та вирішується судом в межах заявлених до обвинуваченого вимог - ККС
Світлина - UP,AI
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 621/3115/18 сформулював правову позицію щодо вирішення судом цивільного позову про відшкодування шкоди в межах заявлених до обвинуваченого вимог.
ККС ВС у цій справі залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, відмовив у задоволенні касаційної скарги та вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
За усталеною судовою практикою розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) і з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у його житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, тощо. Водночас необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Зазначених вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дотримався.
Захисник, не погоджуючись із рішенням суду щодо цивільних позовів, аргументує свою позицію тим, що вину особи у вчиненні кримінального правопорушення не доведено, тому суд повинен був залишити без розгляду пред’явлені до нього цивільні позови та не стягувати з нього процесуальні витрати, пов’язані із залученням експертів.
Проте Суд установив, що немає підстав сумніватися в законності його засудження, а отже, суд першої інстанції правильно визнав його належним відповідачем та стягнув зазначені процесуальні витрати.
Твердження захисника про те, що місцевий суд повинен був залучити як співвідповідачів спадкоємців іншого учасника ДТП - загиблого водія мотоцикла, а також власника джерела підвищеної небезпеки, яким спричинено шкоду, оскільки ДТП відбулася за участю двох транспортних засобів, що зумовлює солідарну відповідальність їх власників за заподіяну шкоду, не ґрунтуються на вимогах закону.
Цивільні позови в межах цього кримінального провадження пред’явлено саме до особи, як обвинуваченого, тому суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в межах пред’явленого йому обвинувачення та ухваливши щодо нього обвинувальний вирок, оцінив обґрунтованість цивільних позовів у межах заявлених позивачами вимог саме до нього з урахуванням наведених вище положень статей 128, 129 КПК України.
З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.
