Відмова від повторної спроби вчинення злочину є закінченим замахом на цей злочин - ККС

Верховний Суд у скалді колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі №489/4885/16-к сформулював правову позицію, відповідно до якої відмова від повторної спроби заволодіти майном є замахом на злочин (ст. 15 КК), а не добровільною відмовою від нього (ст. 17 КК).

ККС ВС відхилив доводи касаційної скарги щодо добровільної відмови обвинувчаеного від вчинення злочину, погодився з висновками суду апеляційної інстанції та вказав, що встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, надавши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвиунваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК.

При цьому апеляційний суд правильно вказав, що обвинувачений виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі (не зміг зірвати ланцюжок); а спосіб вчинення цього злочину є аналогічним, як і в інших епізодах відкритого викрадення обвинуваченим чужого майна.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 17 КК особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.

Якщо ж перша спроба вчинення злочину виявилась невдалою і особа відмовляється від повторення злочину, то така відмова від повторення злочинного посягання не виключає кримінальної відповідальності за вже вчинений під час першої спроби замах на злочин.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.