Відсторонення працівника від роботи без збереження заробітної плати у разі ухилення від лікарсько-консультативної комісії є правомірним - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №216/5482/24 сформулював правову позицію щодо правомірності відсторонення працівника від роботи у випадку ухилення від проходження призначеної лікарсько-консультативної комісії.

КЦС ВС залишив рішення судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволення позову в силі та вказав, що згідно зі статтею 169 КЗпП України та статтею 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника.

Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників за своєю ініціативою, якщо стан здоров`я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов`язки.

Процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі визначена Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2007 року № 246 (розробленим на виконання статті 17 Закону України «Про охорону праці») (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.8. розділу ІІ Порядку проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров`я (далі - Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.

Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.

Згідно з пунктом 2.14. Порядку працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства внутрішніх справ України МВС України від 05 червня 2000 року № 124/345 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 липня 2000 року за № 435/4656.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я, Міністерства внутрішніх справ України від 31 березня 2013 року № 65/80 «Про затвердження положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», позачерговий медичний огляд водія транспортного засобу (далі - позачерговий медичний огляд) проводиться за направленням перевізника на підставі медичних даних про стале погіршення стану здоров`я водія чи виявлення ознак захворювання або вади, визначених у Переліку (результати щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів, дані листків непрацездатності тощо).

У разі відмови водія від проходження позачергового медичного огляду перевізник зобов`язаний вжити заходів щодо недопущення водія до керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 46 КЗпП України встановлений вичерпний перелік випадків відсторонення працівника від роботи, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством. За змістом вищеназваної статті допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 755/6458/15-ц).

Отже, оскільки позивач не пройшов лікарсько-консультативну комісію, яку повинен був пройти, то прийняте рішення відповідача про відсторонення його від роботи без збереження заробітної плати, суди правильно визнали правомірними, оскільки це є обов`язок роботодавця.

З повним текстом постанови КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.