ВП ВС щодо зменшення розміру відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

Відповідно до обставин справи в день звільнення товариство не провело повного розрахунку, лише через деякий час погасило перед позивачкою заборгованість за виплатами при звільненні, проте не в повному обсязі.

Позивачка стверджувала, що роботодавець повинен нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Суди частково задовольнили позов. Суд апеляційної інстанції, керуючись принципом пропорційності та врахувавши висновки Великої Палати ВС у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, зменшив розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку співмірно до розміру фактично допущеного порушення.

Колегія суддів КЦС ВС передала справу на розгляд Великої Палати ВС для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування критеріїв зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, визначених Великою Палатою ВС у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц, до правовідносин, які виникли або тривають після 19 липня 2022 року (набрання чинності Законом № 2352-IX).

Велика Палата ВС зазначила, що виплата середнього заробітку за ст. 117 КЗпП України по суті є не штрафом чи каральною санкцією, а спеціальним видом компенсації очікуваних майнових втрат працівника.

Законом № 2352-IX ст. 117 КЗпП України викладено в новій редакції, яка обмежує період, за який може стягуватися середній заробіток, шістьма місяцями.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до ст. 117 КЗпП України Законом № 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.

Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки потрібно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою ВС у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Отже, підхід, застосований судом апеляційної інстанції, забезпечив справедливий баланс інтересів сторін: захистив право позивачки на повний розрахунок та належну компенсацію, водночас не допустив понесення товариством несправедливих і непропорційних майнових втрат.

Постанова ВП ВС від 8 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/131035280.

Джерело: веб-сайт ВС.