ВС нагадав про процесуальний обов’язок позивача у спорах про відшкодування шкоди

Суди розглядали справу, у якій були об’єднані позови особи про стягнення грошових коштів унаслідок невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу, відшкодування моральної шкоди та за позовом відповідача у цій справі про усунення перешкод у користування жилим будинком та земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Особа, яка просила про стягнення грошових коштів унаслідок невиконання зобов`язань за договором купівлі-продажу зазначала про те, що між ним та відповідачем було досягнуто домовленість про укладення договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки та він сплатив відповідачу 7 500 доларів США із обумовлених 10 000 доларів США за належні їй 4/5 частки у домоволодінні. Відповідач передала йому ключі від будинку та дозволила розпочати будівельні роботи, у зв`язку з чим він збудував новий фундамент під будівництво нового будинку, так як будинок, що належав попереднім власникам, перебував у незадовільному стані і був непридатний для проживання. Згодом йому стало відомо, що відповідач має намір продати зазначений будинок іншій особі на більш вигідних для неї умовах, проте отримані за розпискою грошові кошти відмовилась повернути.

Відповідач стверджувала, що особа без її дозволу розпочав руйнування господарчих та побутових будівель, зруйнував будинок, унаслідок чого він перебуває в непридатному для проживання стані. Після належного оформлення нею правовстановлюючих документів на частку у спірному будинку та земельну ділянку, відмовився укладати договір купівлі-продажу.
Тому власник домоволодіння просила суд усунути перешкоди у користуванні житловим будинком, стягнути 155 000 грн майнової шкоди, з яких: 150 000 грн за руйнування будинку та знищення майна, 5 000 грн вартість її пошкоджених речей, що знаходиться у спірному житловому будинку, та 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Суди розглядали справу неодноразово в частині вимог власника домоволодіння про відшкодування спричиненої шкоди.

Останнім рішення апеляційного суду у задоволенні таких вимог відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності спричинення шкоди, особою до якої заявлено вимогу.

Суд зазначив про те, що висновком будівельно-технічної експертизи протиправність дій відповідача за вимогами про відшкодування шкоди щодо спірного нерухомого майна не підтверджено, а цей висновок лише свідчить про незадовільний стан будинку, який існував, як на час досягнення домовленості між сторонами про його продаж, так і на час проведення експертизи. Висновком будівельно-технічної експертизи також встановлено, що знос будинку збільшився на 2 %, тобто він продовжує руйнуватися унаслідок тривалого не використання за призначенням.

З висновком апеляційного суду погодився і суд касаційної інстанції.

Верховний Суд нагадав, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Верховний Суд звернув увагу на те, що, хоча цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях і передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, позивач повинен довести, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якого пред`явлено позов (постанова від 10.06.2019 у справі № 591/5118/14-ц).