ВС про обов’язок проходження військової служби за призовом під час мобілізації та релігійні переконання

Законодавство України не передбачає виключення з обов’язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яке ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК України - висновок об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 573/838/24.

Суди визнали винуватим і засудили особу за ст. 336 КК України за те, що він, будучи придатним за станом здоров’я до військової служби, без поважних причин не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для направлення до військової частини з метою проходження служби. У касаційній скарзі захисник зазначив, що обвинувачений мав підстави для добросовісної відмови від проходження військової служби, оскільки така відмова ґрунтувалася на його щирих релігійних переконаннях, несумісних із виконанням будь-якої військової служби, включно зі службою без зброї, а також на його належності до релігійної організації Свідків Єгови, віровчення якої категорично виключає можливість такої служби.

Об’єднана палата зауважила, що призов за мобілізацією може зумовлювати виконання військового обов’язку небойового характеру, що не потребує носіння та використання зброї (ремонт техніки, вивезення поранених, будівництво укріплень тощо).

Об’єднана палата визнала, що впроваджена законом неможливість відмовитися від військової служби через переконання означає, що таке обмеження має застосовуватися пропорційно до мети, що переслідується, навіть під час захисту Вітчизни від агресії. Міркування, пов’язані з переконаннями, не можуть бути повністю виключені під час війни, тому призов на військову службу під час мобілізації автоматично не скасовує права на сумлінну відмову від носіння або використання зброї.

Постанова ОП ККС ВС від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24 (провадження № 51-603кмо25).

Джерело: веб-сайт ВС.