ВС про особливості ухвалення рішення без виклику учасників справи

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 21.09.2022 в справі № 638/16768/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106404119) дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18.

Так, ВС зазначив, що у разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з’явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п’ятої статті 268 ЦПК України).

У передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). У випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд. І навпаки, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з’явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з’явились всі учасники такої справи.

З урахуванням розумності положення частини п’ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Аналіз постанови від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98482868) свідчить, що Верховний Суд погодився з тим, що датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа була розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку застосовуються положення другого речення частини п’ятої статті 268 ЦПК України.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 21.09.2022 в справі № 638/16768/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106404119) дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18.

Джерело: телеграм канал "Трохи про приватне право".