ВС щодо способу захисту прав у випадку скасування вироку про конфіскацію

На виконання вироку суду було конфісковано частину магазину позивача та реалізовано на товарній біржі. Згодом Верховний Суд України скасував вирок суду та закрив кримінальну справу проти позивача.

Особа звернулася до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину – договору купівлі-продажу від 2004 року, витребування належних їй раніше частин приміщення магазину від добросовісного набувача.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін апеляційним судом, частково задовольнив позов, витребував на користь позивача раніше належне їй нерухоме майно на підставі ст. 388 ЦК України.

Верховний Суд скасував судові рішення в частині витребування майна в особи, яка подала касаційну скаргу, відмовив у задоволенні позову в цій частині.

ВС зазначив, що у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння між учасниками спору існують виключно приватноправові відносини, натомість у справі, що переглядається, позивач втратила спірне майно в результаті реалізації державою своїх владних повноважень у публічно-правових відносинах.

Також суд вказав на те, що виконання вироку суду у кримінальному провадженні здійснюється від імені держави із застосуванням примусу всупереч волі власника, засудженого до певного виду кримінально-правового покарання, саме на державу покладаються усі ризики застосування таких владних публічно-правових рішень, зокрема й ризики, пов’язані з можливими помилками суду та правоохоронних органів під час притягнення такої особи до кримінальної відповідальності. Існував спеціальний законодавчо врегульований порядок захисту порушених прав заявниці, що зазнала незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, згідно з яким фінансовий орган держави, якщо кошти за майно надійшли до державного бюджету, або інший орган, що одержав кошти за це майно, має відшкодувати власнику майна його вартість або ж повернути це майно, а рішення цього органу може бути оскаржено в суді.

ВС зауважив, що ризики настання негативних наслідків реалізації державою своєї владної політики не можуть перекладатися на іншу приватну особу, зокрема на добросовісного набувача (постанова Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі № 688/2507/16).