ВС вказав коли пояснення осіб, надані при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є беззаперечним доказом його вчинення

Позивач оскаржив до суду постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач покликався на те, що адміністративне правопорушення він не вчиняв, постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП та твердження інспектора поліції про порушення ним Правил дорожнього руху є безпідставними та недоведеними.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову. Суди виходили з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями свідків, а тому оскаржувана постанова є правомірною, підстави для її скасування відсутні.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду з такими висновками судів не погодився.

Суд касаційної інстанції нагадав, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

ВС зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, порушили принцип адміністративного судочинства - змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, оскільки суди попередніх інстанцій не вчинили жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин справи, зокрема, і в частині витребування у відповідача доказів з власної ініціативи, не з`ясували чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських тощо).

Щодо посилання суду апеляційної інстанції на те, що проїзд позивачем на заборонний сигнал світлофору підтверджується поясненнями осіб, які були надані відповідачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначила, що вказані пояснення не є належними доказами правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх покази не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення (постанова від 27.06. 2019 у справі №560/751/17).