ВСУ висловився з приводу повернення вихідної допомоги при поновленні звільненого працівника

Верховним Судом України переглядались судові рішення у справі за позовом Державного підприємства до працівника про стягнення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до обставин справи відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем та був звільнений з роботи у зв’язку зі скороченням штату працівників. На виконання вимог статті 44 Кодексу законів про працю України та умов колективного договору працівнику було виплачено вихідну допомогу.

Поряд з цим звільнений працівник звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, який судом було задоволено.

З огляду на вказані обставини позивач вважає, що відповідач втратив правові підстави для набуття одноразової грошової допомоги, а тому допомога підлягає поверненню.

Рішеннями судів трьох інстанцій у задоволенні позову Державного підприємства було відмовлено. Суди виходили з того, що допомога поверненню не підлягає з огляду на положення статті 1215 ЦК України.

ВСУ скасував рішення судів, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції (постанова ВСУ від 01.02.2017 у справі № 6-2711цс16).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд України зауважив, що за наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.
Так, відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, але за умови відсутності рахункової помилки зі сторони платника, недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.

ВСУ у постанові зазначено, що суди належним чином не з’ясували обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та не надали оцінки діям відповідача, який, отримавши грошову допомогу, оскаржив наказ, на підставі якого вона була виплачена.