За своєю правовою природою додаткова винагорода, установлена пунктом 1 постанови № 168, є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення - КАС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №580/9551/23 сформулював правовий висновок щодо правової природи додаткової винагороди, установленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

КАС ВС зазначив, що у справі, що розглядається, спірним є питання чи є грошова винагорода, установлена постановою №168, щомісячним додатковим видом грошового забезпечення чи така винагорода є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.

Відповідь на вказане питання є передумовою для формування Верховним Судом відповідного висновку, в межах розгляду цієї справи: чи підлягає включенню/невключенню суми отриманої додаткової грошової винагороди, установленою постановою № 168, до довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-XII та пункту 7 порядку № 393.

КАС ВС вказав, що пунктом 1 постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Також пунктом 1 постанови № 168 визначено, що: нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення; виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Колегія суддів наголошує, що пункт 1 постанови № 168 чітко і однозначно передбачає, що:

- додаткова винагорода за своєю суттю є тимчасовою (непостійною) виплатою військовослужбовця, оскільки установлюється на період дії воєнного стану та прямо залежить від наявності (дії) в Україні правового режиму воєнного стану;

- розмір додаткової винагороди не є сталим, адже вона виплачується пропорційно в розрахунку на місяць в залежності від виконання завдань та часу приймання військовослужбовцем участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- визначається наказами командирів (начальників).

Отже за відсутності принаймні однієї із вказаних умов, виплата додаткової винагороди не здійснюється.

При цьому Суд враховує, що частина 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносить до складу грошового забезпечення щомісячні додаткові види грошового забезпечення (зокрема винагороди, які мають постійний характер).

Водночас, додаткові щомісячні види грошового забезпечення військовослужбовців є чітко унормованими та передбачені пунктом 2 розділу І Порядку № 260, до яких спірна додаткова винагорода, установлена постановою № 168, з огляду на її характер та особливості не включається.

Зазначене сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди, а тому така винагорода, установлена пунктом 1 постанови № 168, не є складовою щомісячного додаткового виду грошового забезпечення.

З повним текстом постанови КАС ВС у цій справі можна ознайомитися за цим посиланням.