За яких обставин сума недоотриманої частини заробітної плати не є матеріальною шкодою – правова позиція КАС у складі Верховного Суду
· 22:03

Відповідно до частини третьої статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Законодавчий акт щодо порядку відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, Верховною Радою України всупереч вимогам зазначеної норми Конституції України не прийнято.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №420/24821/21 змінив судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у мотивувальній частині щодо відмови у задоволенні позову та зазначив про таке.
Предметом спору, який визначив позивач, є стягнення збитків (матеріальної шкоди), завданої актом, що визнаний неконституційним, у вигляді неотриманої частини заробітної плати за період з 01 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року.
За установлених обставин у цій справі, ураховуючи, що позовні вимоги стосуються періоду з 01 квітня 2020 року по 29 жовтня 2021 року, слід констатувати, що не можна нанести шкоду після рішення Конституційного Суду України про неконституційність акта [у цій справі - після 26 березня 2020 року]. Шкода виникає до його [рішення] винесення, коли акт ще діяв, ще не був визнаний неконституційним.
Верховний Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої актом, що визнаний неконституційним, у вигляді неотриманої заробітної плати за період після рішення Конституційного Суду України [у цій справі - після 26 березня 2020 року], не змінює суті спірних правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі щодо оплати праці і підстави їх виникнення, а отже не робить цей спір спором про відшкодування шкоди.
Верховний Суд констатує, що указана позивачем сума недоотриманої частини заробітної плати не є матеріальною шкодою.
Прийняте КАС у складі Верховного Суду рішення у справі №420/24821/21 дає підстави для визначення правової природи матеріальної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами, що визнані неконституційними.
Матеріальна шкода у таких випадках виникає внаслідок застосування неконституційних положень закону або ж окремого законодавчого акту упродовж періоду дії такого законодавчого акту.
Очевидно, що застосування неконституційних положень закону або ж окремого законодавчого акту після їх визнання неконституційними Конституційним Судом України продовжує спричиняти шкоду певним фізичним або юридичним особам.
У такому випадку важливо вірно обрати спосіб захисту порушеного права. Адже лише після визнання Конституційним судом України неконституційності законодавчого акту або ж окремих його положень виникає встановлене у статті 152 Конституції України право особи на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди.
Безумовно необхідно мати на увазі передбачений у статті 361 КАС України порядок перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами. Такою обставиною, зокрема, є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Проте для використання такого способу захисту порушеного права необхідним є звернення до суду у випадку, що розглядається, про стягнення належних сум заробітної плати, прийняття судом рішення.
Отже, прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду рішення у справі №420/24821/21 не дає остаточної відповіді на питання про те за яких обставин недоотримана частина заробітної плати внаслідок застосування неконституційних положень закону або ж окремого законодавчого акту є матеріальною шкодою у контексті положень статті 152 Конституції України, що дає підстави для подальшого формування відповідної судової практики.
Поділитись:
Читайте також
—
Матеріали кримінального провадження не повинні містити документів про застосування заходів безпеки стосовно свідка під псевдонімом - ККС

Складання протоколу затримання підозрюваної особи після проведення огляду місця події не є порушенням вимог КПК - ККС

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України, у тому числі під час воєнного стану - КАС
