Заборона судом зміни місця проживання дитини як захід забезпечення позову у спорах про визначення місця проживання дитини - КЦС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 759/11905/23 виснував правову позицію щодо застосування судом заходу забезпечення позову - заборони зміни місця проживання дитини у спорах про визначення місця проживання дитини.

КЦС ВС у цій справі залишив у силі рішення суду першої інстанції, скасувавши рішення апеляційного суду, та вказав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У справі, яка переглядалася, встановлено, що позивач за зустрічним позовом разом із дочкою проживають за його постійним місцем проживання.

У поданій заяві про забезпечення позову позивач за зустрічним позовом вказує, що у випадку, якщо відповідачка за зустрічним позовом із застосуванням насильницьких методів відбере доньку від батька, вона з урахуванням нинішніх положень щодо виїзду дітей за межі України, може вільно покинути країну без згоди та дозволу батька, що в майбутньому унеможливить виконання судового рішення про визначення місця проживання дитини, якщо таке рішення буде ухвалене на користь батька.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, правильно врахував предмет спору, який виник між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку, що обраний вид забезпечення позову є доцільним та співмірним з заявленими вимогами зустрічного позову, а невжиття таких заходів може призвести до істотного порушення прав та охоронюваних законом інтересів заявника та утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

З постановою КЦС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.