Заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки закону у випадку закриття кримінального провадження відповідно до вимог КПК України - ККС

Окрім цього, ОП ККС зазначила, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову в його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК України.
Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, статей 124, 129 Конституції України.
Також ОП ККС зробила висновок , що ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як в апеляційному, так і в касаційному порядку.
Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України як така, що не передбачена КПК України.
З повним текстом постанови Об'єднаної палати ККС у складі ВС можна ознайомитись за цим посиланням.
Читайте також
—
Відсутність матеріалів справи у суді апеляційної інстанції не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження - КЦС

Щодо обставин, які є обов'язковими підставами для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст.69-1 КК України - ВП ВС

Неможливість встановити офіційну реєстрацію відповідача через державні бази даних не дозволяє суду повертати позов - КЦС
