Закон не містить спеціальних вимог до форми договору доручення, тому й не виключається вчинення договору доручення в усній формі-КЦС ВС

Касаційний цивільний суд у складі ВС, розглядаючи у касаційному порядку справу справу № 458/229/18, виснував правову позицію щодо форми договору доручення та наслідків усного доручення на підставі довіреності.

КЦС вказав, що видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладення такого договору, і на такі правовідносини поширюється, зокрема, ст. 1006 ЦК України, яка визначає обов’язки повіреного передати довірителю все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Якщо між повіреним та довірителем немає домовленостей про встановлення строку передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, передача має відбуватися негайно. При цьому довірителю не потрібно пред'являти вимогу, оскільки п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України є винятком, що допускається ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка регламентує строк виконання зобов'язання.

Позивач вказував, що видав відповідачу нотаріально посвідчену довіреність, користуючись якою останній без його відома зняв з банківських рахунків усі належні йому кошти. Вважав, що відповідач зобов’язаний повернути йому вказані кошти на підставі ст. 1006 ЦК України, згідно з якою повірений зобов’язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Суди виходили з того, що між сторонами мали місце правовідносини представництва, однак такі виникли не з договору доручення, а на підставі довіреності, яка не містить обов’язку відповідача як повіреного передавати грошові кошти, звітувати та надавати підтверджуючі документи про це на вимогу довірителя. Доказів укладення сторонами договору доручення матеріали справи не містять, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення статей 1000–1006 ЦК України, на які посилається позивач.

КЦС ВС скасував ухвалені судові рішення, передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції, звказавши, що Глава 68 ЦК України не містить спеціальних вимог до форми договору доручення, тому й не виключається вчинення договору доручення в усній формі.

З повним текстом постанови КЦС ВС можна ознайомитися за цим посиланням.