Застосування певного знаряддя злочину під час замаху на вбивство свідчить про умисел винної особи - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 591/6525/18 сформулював правовий висновок щодо наявності прямого умислу на вбивство двох і більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з хуліганських мотивів з використанням знаряддя вбивства - наступальної осколкової гранати РГД-5.

За обставинами справи суд першої та апеляційної інстанцій встановили, що засуджений усвідомлено, будучи обізнаним про травмуючі властивості гранати РГД-5, застосував її, кинувши в натовп людей, і те, що граната не потрапила випадково до танцювальної зали розважального закладу, це багатьох врятувало. Тобто засуджений діяв з бажанням саме заподіяти смерть багатьом особам з супутньою метою зашкодити діяльності розважального закладу, де перед цим у нього з відпочиваючим виник конфлікт.

Під час вчинення злочину засуджений себе контролював і мав час для усвідомлення наслідків, а всі його дії були спрямовані на досягнення поставленої мети - закінченого замаху на умисне вбивство двох та більше осіб, тобто замаху на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілим способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме шляхом підриву гранати РГД-5, які перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали - спричинення тілесних ушкоджень восьми потерпілим.

ККС ВС вказав, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, що питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

ККС ВС зазначив, що знаряддя замаху на вбивство - граната РГД-5 - це протипіхотна уламкова ручна граната дистанційної дії, наступального типу. Основне призначення гранати РГД-5 - ураження особового складу супротивника уламками корпусу. Водночас ефект від дії РГД-5 зростає в закритих/обмежених приміщеннях: ураження супротивника в окопах, дзотах, під час боїв у житлових будинках, спорудах тощо.

Ураховуючи зазначене, суди дійшли правильного висновку, що характер дій засудженого у сукупності свідчить про те, що він діяв з хуліганських спонукань, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, із прямим умислом на позбавлення життя двох та більше осіб та вчинив для цього всі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що спричинять смерть потерпілих, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від його волі, оскільки уламки гранати влучили у потерпілих таким чином, що за своєчасно наданої медичної допомоги призвели до заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, що жодним чином не залежало від волі засудженого.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.