Засудження за пособництво у вчиненні злочину за відсутності одночасного чи попереднього засудження виконавця цього кримінального правопорушення не становить порушення права на справедливий судовий розгляд та презумпції невинуватості - ККС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 991/1324/20 сформулював правовий висновок щодо засудження за пособництво у вчиненні злочину за відсутності одночасного чи попереднього засудження виконавця цього кримінального правопорушення та дотримання презумпції невинуватості у таких кримінальних провадженнях.

ККС ВС вказав, що окремий розгляд обвинувачення, що стосується вчинення злочину у співучасті, за відсутності декого зі стверджуваних співучасників не становить порушення права на справедливий судовий розгляд.

Відповідальність пособника є похідною від відповідальності виконавця. Однак такий правовий зв`язок між їх діяннями автоматично не веде до висновку про неможливість визначення відповідальності пособника в окремому провадженні у разі тимчасової або постійної недоступності стверджуваного виконавця для правосуддя.

Безперечно, найкращим способом забезпечення справедливості судового розгляду обвинувачення у злочині є розгляд всіх аспектів справи за участі всіх осіб, причетність яких стверджується стороною обвинувачення. Однак у багатьох випадках забезпечити такий розгляд неможливо в силу об`єктивних обставин, які зумовлюють відсутність під час розгляду одного чи деяких стверджуваних співучасників.

Окремий розгляд щодо пособника не позбавляє його можливості ставити під сумнів не лише докази і обставини, що стосуються його ролі у стверджуваному злочині, а й усі аспекти пред`явленого обвинувачення.

ККС зазначив, що сторона захисту засудженого, крім заяви про неможливість розгляду справи щодо нього без встановлення винуватості виконавця, не зазначила, які саме складнощі у відстоюванні їх захисної позиції спричинила відсутність виконавця під час судового розгляду.

Сам по собі факт розгляду судами обвинувачення щодо засудженого в окремому провадженні порушує його право на справедливий суд, тому відхиляє цей довід і довід про вихід за межі обвинувачення.

ККС ВС також вказав, що оскаржені рішення не порушують презумпцію невинуватості заявників.

Оскарженими судовими рішеннями визнано винуватим лише засудженого, судовий розгляд щодо інших осіб не закінчено і рішення щодо них не ухвалені.

ККС Вс зазначив, що у складних кримінальних провадженнях, у яких обвинувачення щодо кількох осіб розглядаються в окремих провадженнях, посилання суду на участь третіх осіб, що не беруть участь у розгляді, можуть бути необхідними для оцінки винуватості обвинувачених в цьому провадженні осіб.

Суди зобов`язані якомога акуратніше і точніше встановити факти, що мають значення для оцінки відповідальності обвинуваченого, і не можуть представляти встановлені факти лише як припущення чи підозру, у тому числі й факти, що стосуються причетності третіх осіб.

Але якщо такі факти слід згадати, суди мають уникати надання інформації у більшому обсязі, ніж це необхідно для оцінки юридичної відповідальності тих осіб, які є обвинуваченими у судовому розгляді.

З повним текстом постанови ККС ВС у зазначеній справі можна ознайомитися за цим посиланням.