Facebook і покарання: мешканець Луцька розголосив у соцмережі дані досудового розслідування

Розголосивши без дозволу прокурора та слідчого на власній сторінці у Facebook дані досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому був визнаний потерпілим, 27-річний мешканець Луцька сам вчинив злочин.
Молода людина була попереджена у встановленому законом порядку про обов’язок не розголошувати даних досудового розслідування. Проте схильність до відкритого спілкування у соцмережі вчинила з чоловіком злий жарт: він не втримав, як то кажуть, язика за зубами – і широкому загалу з розміщеного в соціальній мережі процесуального документа стала відома інформація, яка не підлягала розголошенню.
Щоправда, врешті лучанин визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 387 КК України (розголошення даних досудового розслідування), щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Він та прокурор Луцької місцевої прокуратури уклали угоду про визнання винуватості, а Луцький міськрайонний суд, затвердивши угоду, призначив чоловікові покарання у виді штрафу, повідомила прес-служба прокуратури Волині.
Довідково: Згідно вимог ст. 222 Кримінального процесуального Кодексу України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Згідно санкції ч.1 ст. 387 Кримінального кодексу України, розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила оперативно-розшукову діяльність, даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані, - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.



