Як захистити трудові права українців у Європі: публікація НААУ

НААУ опублікувала матеріал, підготовлений членкинею Ради Комітету НААУ з трудового права, д.ю.н. Наталією Кайда, де розглянуті особливості правового регулювання трудових відносин у ЄС.

Матеріал має актуальність в Україні не лише з урахуванням євроінтеграційних процесів, а через значну кількість українців, які через війну виїхали до країн Євросоюзу.

Необхідно звернути увагу не лише на директиви Ради ЄС , що прийняті з метою регулювання та захисту права на працю, але й на дію міжнародно-правових актів, що застосовує суд ЄС у вирішенні конкретних спорів.

Так, ухвалення Лісабонського договору та зміцнення соціальної складової політики ЄС посилили увагу Суду до захисту прав людини, у тому числі й трудових прав. Зокрема, саме завдяки Суду ЄС було деталізовано зміст поняття «працівник» та охарактеризовано ознаки «трудових правовідносин», послідовно розширено трактування «рівності» та «недискримінації» у сфері найманої праці.

Важливим для трудового права є також висновок про пряму дію ст. 39 Ніццького договору (ст. 48 Маастрихтського договору) про свободу переміщення працівників, зайнятих у фізичних та юридичних осіб – роботодавців, що був сформульований у рішенні «Roman Angonese v Cassa di Risparmio di Bolzano SpA» ( Case C- 281/98).

Результатом діяльності Суду ЄС стало також змістовне наповнення таких важливих для становлення трудового права ЄС принципів як мінімального обсягу трудових прав, свободи вільного руху працівників, свободи об’єднання, право на колективне ведення переговорів і колективні дії, право працівників на інформацію та консультації в межах підприємства. У своїх рішеннях Суд розтлумачив широкий спектр можливостей реалізації наведених прав.

Наприклад, Суд ЄС неодноразово наголошував на тому, що розбіжності у правовому регулюванні трудових відносин у державах-членах перешкоджають реалізації свободи вільного руху працівників. Тому у справі Deutsche Lufthansa AG v Gertraud Kumpan (C-109/09) Суд ЄС наголосив, що при застосуванні національного законодавства судові органи держав-членів зобов’язані тлумачити таке якнайповніше з огляду на формулювання та мету відповідних норм права ЄС.

Джерело - НААУ