ЄСПЛ висловився щодо зменшення обсягу викладання російською мовою в Латвії

ЄСПЛ висловився щодо зменшення пропорції предметів, які викладалися російською мовою в Латвії (справа VALIULLINA AND OTHERS v. Latvia (№ 56928/19 та 2 інших). Відповідно до обставин справи заявники – батьки та діти, які належать до російськомовної меншини в Латвії, посилаючись на ст. 2 Першого протоколу до Конвенції окремо й у поєднанні зі ст. 14 Конвенції, скаржилися, що законодавчі зміни 2018 року суттєво обмежили використання їхньої рідної мови (російської) у процесі здобування освіти в державних школах Латвії. ЄСПЛ, розглядаючи цю справу, серед іншого, дійшов висновку, що положення Конвенції, на які у своїх скаргах посилалися заявники, не гарантують дітям або їхнім батькам права на навчання мовою за їхнім вибором. Їхня мета полягає в тому, щоб кожна Договірна Сторона забезпечувала право на освіту кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, без дискримінації за ознакою, наприклад, мови. Оцінюючи легітимність цілей, переслідуваних законодавчими змінами 2018 року, ЄСПЛ взяв до уваги, зокрема, історичні фактори, які спричинили значне обмеження використання латиської мови – однієї з основних конституційних цінностей держави – протягом понад 50 років під час незаконної окупації та анексії Латвії радянським режимом, коли російська мова була нав’язана в багатьох сферах повсякденного життя. ЄСПЛ визнав, що необхідність захисту й посилення латиської мови була однією з переслідуваних легітимних цілей у цій справі. Після відновлення незалежності Латвія почала поступово впроваджувати реформу освіти, щоб відновити використання латиської мови як єдиної мови навчання в школах, проте держава-відповідач не перевищила межі свого розсуду під час впровадження оскаржуваних заходів і зберегла можливість для російськомовних учнів вивчати свою мову та зберігати свою культуру й ідентичність. Держава запровадила систему освіти офіційною мовою держави, водночас забезпечивши використання мов меншин у різних частках залежно від школи та класу навчання учня. ЄСПЛ постановив, що заходи з розширення використання латиської мови як мови навчання в системі освіти були належно обґрунтованими та пропорційними, а оскаржувана різниця в поводженні щодо російськомовних і латиськомовних учнів відповідала переслідуваним законним цілям та не становила дискримінації за мовною ознакою, а отже не було порушення ст. 14 Конвенції (заборона дискримінації) у поєднанні зі ст. 2 Першого протоколу до Конвенції (право на освіту). З офіційним текстом рішення VALIULLINA AND OTHERS v. Latvia можна ознайомитися на вебсайті ЄСПЛ за посиланням – https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-226485. Джерело: телеграм-канал ВС