У Координаційному центрі з надання БПД висловилися щодо конфлікту інтересів

Конфлікт інтересів може виникнути у різних сферах. Нерідко такі випадки стосуються прийняття рішення стосовно осіб, з якими посадовець пов’язаний особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками. Система безоплатної правової допомоги вживає заходів щодо недопущення виникнення та врегулювання потенційного чи реального конфлікту інтересів.

Сімейні стосунки на роботі

Подібна ситуація склалася в одному з Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Директор центру уклав контракти з власними сином та донькою як з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Як родинні стосунки вплинули на роботу сина директора свідчить той факт, що протягом року він отримав 36 доручень для надання БВПД. У цей же час середнє навантаження на інших адвокатів, які співпрацювали з Регіональним центром, становило 21,6 доручень.

Зважаючи на такі факти, Координаційний центр з надання правової допомоги звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції за роз’ясненнями щодо наявності чи відсутності конфлікту інтересів в діях директора Регіонального центру. Відповідь НАЗК однозначна: у діях посадовця вбачалася наявність потенційного конфлікту інтересів, який полягає у виконанні службових повноважень під впливом приватного інтересу, зумовленого сімейними стосунками, у зв’язку з укладенням контрактів та угод з донькою та сином.

Шляхи врегулювання

Отже, конфлікт інтересів потребував врегулювання. Один із можливих шляхів – переведення особи на іншу посаду. Координаційний центр з надання правової допомоги запропонував керівнику Регіонального центру на вибір одну з вакантних посад, які за своїми характеристиками відповідали його особистим та професійним якостям. Зокрема, це були посади заступника директорів місцевих центрів з надання БВПД.

Проте посадовець не надав згоду на переведення на запропоновані посади. Тому роботодавець застосував такий захід для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів як звільнення. Наказом Координаційного центру з надання правової допомоги чоловік був звільнений з посади директора Регіонального центру з надання БВПД у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів, відповідно до пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України та пункту 6 частини першої статті 29 Закону України «Про запобігання корупції».

Низка судових засідань

Після чого почалася низка судів. Звільнений директор Регіонального центру звернувся до міськрайонного суду з позовом до Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Він подав апеляційну скаргу на це рішення до апеляційного суду. Апеляційну скаргу залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням міськрайонного суду та постановою апеляційного суду, колишній посадовець подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Постановою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду залишено без змін.

Застосовані Верховним Судом норми права

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що Регіональний центр є юридичною особою публічного права, а його директор, як посадова особа цієї установи, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з частиною четвертою статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов`язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Частиною першою статті 29 цього Закону встановлено, що зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.

Звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв`язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, у тому числі через відсутність її згоди на переведення або на позбавлення приватного інтересу (частина друга статті 34 Закону України «Про запобігання корупції»).

Верховний Суд установив, що такий крайній захід як звільнення для врегулювання конфлікту інтересів застосований Координаційним центром з надання правової допомоги законно.