Держава заборгувала українцям за судовими рішеннями 4,22 млрд грн
Загальна сума боргу держави перед громадянами за судовими рішеннями на початок 2019 року становить 4 мільярди 22 мільйони 107 тисяч 177 гривень. Про це повідомив голова правління громадської організації «Експертний центр з прав людини» Володимир Сущенко під час форуму «Виконання рішень національних судів в Україні».
Сущенко презентував окремі положення звіту за результатами аналізу першопричин невиконання рішень національних судів в Україні, проведеного групою експертів Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.
Експерти отримали узагальнену інформацію про невиконані судові рішення, що належать до існуючої Бюджетної програми Державної казначейської служби України (Програма 4040), яка визнана основним джерелом судових рішень для проведення експертного аналізу.
Всі невиконані рішення експерти поділили на три основні групи: рішення у соціальних (за пріоритетністю виконання), трудових спорах та рішення юридичних осіб, відповідальність за які несе держава.
Експерт зазначив, що загальна кількість судових рішень, прийнятих до обліку за Програмою 4040, станом на листопад 2018 року становить 305 534 рішення.
З листопада 2018 року до січня 2019 року зареєстровано 8 731 рішення. На сьогодні не виконано 314 285 рішень. У 2018 році за вказаною Програмою було виконано 25 % загальної кількості.
Сущенко зазначив, що загальна сума боргу держави перед громадянами на початок 2019 року становить 4,22 мільярди гривень.
Як повідомив експерт, на сьогодні діють 17 Законів України, 6 рішень Конституційного Суду України, 3 постанови Кабінету Міністрів України, 5 наказів Міністерства юстиції України, які регулюють виконання рішень судів. Однак наявність такої кількості нормативно-правових актів, за словами В.Сущенка, не сприяє вирішенню проблеми виконання судових рішень.
Іншими причинами невиконання судових рішень є, зокрема, соціально-політичні, організаційно-правові, а також відсутність чіткої взаємодії між органами, від яких залежить виконання судового рішення, відсутність єдиних місії та мети виконавчої, законодавчої та судової влади в контексті виконання судових рішень.
Серед напрацьованих рекомендацій подолання першопричин вказаної проблеми експерти вбачають, з-поміж іншого, перегляд державної політики відповідно до вимог частини другої статті 3 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, удосконалення в контексті спрощення і прозорості законодавчого та нормативно-правового регулювання всього механізму виконання судових рішень, розроблення єдиного обліку та узгодження бази даних, пов’язаних з виконанням судових рішень. Відсутність реального обліку не дає повної картини та не дає змоги здійснювати належний контроль.
