Дискримінація за ознакою статі - роз’яснює Мін’юст

Мін’юст роз’яснює, що дискримінація за ознакою статі — ситуація, за якої людина за ознакою статі зазнає обмежень у користуванні правами або привілеями, а також менш прихильного ставлення, ніж до людей іншої статі. Дискримінація буває прямою і непрямою. Пряма дискримінація — це про усвідомлений намір дискримінувати людину. Наприклад, не брати в колектив жінку/чоловіка, платити менше представникам певної статі на аналогічних посадах тощо. Непряма дискримінація — ситуація, за якої при формально нейтральних нормах, критеріях оцінки, правилах тощо для людини за її статевою ознакою виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з представниками іншої статі. Крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Мін’юст зауважує, що не вважаються дискримінацією за ознакою статі: - спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; - обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом; - різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; - особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я, та ін. Люди, які вважають, що зазнали дискримінації, можуть звернутися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду. Джерело: сторінка Мін‘юсту у ФБ