Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Новини Україна Етична рада для Вищої ради правосуддя

Етична рада для Вищої ради правосуддя

· 13:24
Етична рада для Вищої ради правосуддя

Судова реформа для України - питання існування держави. Теза відповідає потребі суспільного розвитку України. На шляху до здійснення судової реформи виявлено інституційні проблеми та головну з них – нездатність Вищої ради правосуддя, як колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів (ст.1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), забезпечити виконання покладених Конституцією та законом функцій щодо здійснення судової реформи. Такий висновок відсутній в офіційних документах, з таким висновком не погодиться ніхто з числа нинішніх і колишніх членів Вищої ради правосуддя (ВРП). Подібний висновок є результатом виключно аналізу сучасного стану здійснення правосуддя в Україні, стану діяльності суддівського корпусу, за формування якого є відповідальною Вища рада правосуддя. Отже, здійснивши певні інституційні зміни у Вищій раді правосуддя, є можливість забезпечити ефективність судової реформи – таким є напрям, обраний сьогодні владою на здійснення і завершення судової реформи в Україні. Дії щодо зміни у підходах формування складу Вищої ради правосуддя полягають в утворенні Етичної ради – з числа суддів, представників прокуратури, адвокатської спільноти, науковців. Власне так сформований нинішній склад Вищої ради правосуддя, але виникла недовіра до рішень тих інститутів, які відповідно до Конституції та закону делегували нинішній склад ВРП. Ревізію вказаних рішень та відповідність вимогам щодо зайняття посади членами ВРП має провести Етична рада. Перший її склад має бути сформованим з числа представників суддівського корпусу та міжнародних організацій. Але виникає запитання – чи не буде потребувати чергової ревізії рішення Ради суддів, рішення міжнародних організацій щодо делегування членів Етичної ради. Наскільки сам склад Етичної ради буде відповідати вимогам доброчесності, професіональним якостям, безсторонності та неупередженості – питання, яке змушує за існуючою логікою змін вийти на чергове коло невпинного руху, як процесу, що не передбачає досягнення мети.

Вища рада правосуддя розмістила повідомлення про формування першого складу Етичної ради, звернувши увагу на важливі з точки зору закону положення - відсутність відповідних дій та рішень Голови Вищої ради правосуддя, спрямування Верховним Судом подання до Конституційного суду України про неконституційність окремих положень законодавчих змін про організацію і діяльність ВРП, відкриття конституційного провадження Конституційним Судом України за цим поданням. Водночас відповідно до зазначених положень законодавства за умов відсутності рішення Голови Вищої ради правосуддя та сплину визначеного терміну для прийняття рішення перший склад Етичної ради вважається сформованим. Чи знято питання формування Етичної ради у конституційному та законодавчому розумінні самої процедури та інституційного призначення Етичної ради – питання ще залишається відкритим. Саме це дає привід для сумнівів у здійсненні заходів, які стосуються судової реформи, як у цілому виникають сумніви в ефективності подібної, експериментальної діяльності на тлі серйозних проблем, що потребують фундаментальних рішень, які, як це не буде дивним для ініціаторів подібних дій, мають стосуватися усіх гілок влади, а не лише судової влади. Річ у тому, що умовна Етична рада мала б бути інститутом для кожного державного інституту і Вища рада правосуддя тут не є виключенням. Інша річ - як розуміти зміст подібного інституту і чи не знаходиться ключ для вирішення питань доброчесності, професійної етики та професійної придатності, насамперед, у центрі кожної гілки влади – від судової до законодавчої? Але це – питання іншого порядку з іншим механізмом його вирішення, визначеним Конституцією та законодавством України.


Петро Ясен

Поділитись: