Глава держави затвердив зміни до КПК щодо арешту на майно
Президент України підписав Закон № 769-VIII "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні", прийнятий парламентом 10 листопада 2015 року.
Законом вдосконалюються можливості практичного застосування положень Кримінального процесуального кодексу України щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочинними діями підозрюваного, обвинуваченого, унеможливлюється недобросовісне використання наявних законодавчих механізмів для уникнення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або відшкодування завданої шкоди, у т.ч. у разі задоволення цивільного позову, забезпечує застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а також підвищує ефективність проведення спеціального досудового розслідування.
Також документ дозволяє забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнути в дохід держави неправомірну вигоду, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Нагадаємо, що прийняття цього Закону парламентом супроводжувалося палкими дискусіями щодо формування його положень. Під час обговорення у сесійній залі деякі депутати, Прем’єр-міністр та Міністр юстиції висловили незгоду зі зміненою Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності редакцією Закону. Вони вказували на невідповідність змінених норм Закону директивам Європейського Союзу, яким в першу чергу має відповідати прийнятий Закон, і навіть поставили під сумнів позитивну оцінку Єврокомісії щодо відповідності нормам європейського законодавства. Врешті-решт депутати прийняли цей Закон в другому читанні та в цілому в редакції комітету з техніко-юридичними правками, а також з урахуванням трьох положень у редакції Кабінету Міністрів.
Варто зазначити, що наразі остаточний текст цього Закону не оприлюднено, тому детально говорити про його норми ще зарано. До того ж поки від Євросоюзу не надходило офіційних заяв щодо невідповідності прийнятого Закону європейським директивам.
