Інфляційна динаміка: заходи НБУ та прогнози

Інфляція в травні, ймовірно, сягнула свого локального максимуму - за висновками НБУ.

У квітні інфляція пришвидшилася до 15,1% у річному вимірі. Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю. Натомість після уповільнення базової інфляції у квітні, за оцінками НБУ, вона продовжила пришвидшуватися в травні близько до прогнозу. Як і раніше, фундаментальний інфляційний тиск підживлювався стійким споживчим попитом і подальшим зростанням виробничих витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.

Інфляційні очікування економічних агентів хоч і дещо погіршилися, але залишалися доволі стійкими та значно нижчими за поточний рівень інфляції. Статистика пошукових запитів також свідчила про подальше зниження уваги до теми інфляції.

Цим тенденціям посприяли й заходи НБУ із забезпечення захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення та підтримання стійкості валютного ринку.

Улітку інфляція почне знижуватися за широким спектром товарів і послуг та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску, а також подальший вплив заходів монетарної політики НБУ.

З початку року Україна отримала 18 млрд дол. США офіційного фінансування. Ритмічні надходження зовнішньої допомоги дають змогу фінансувати критичні видатки бюджету, а також підтримувати належний рівень міжнародних резервів і, відповідно, стійку ситуацію на валютному ринку.

НБУ очікує, що значний рівень міжнародної підтримки зберігатиметься й надалі. Цьому, зокрема, сприятиме досягнення угоди на рівні персоналу за восьмим переглядом програми розширеного фінансування з МВФ.

Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Окремим вагомим ризиком для інфляції та економічного розвитку є суттєвіший, ніж оцінюється наразі, негативний вплив погодних умов на цьогорічні врожаї.

Актуальними є також ризики, пов’язані з потенційно менш сприятливими зовнішніми умовами на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації.

Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики сприяли помітному пожвавленню інтересу до строкових гривневих заощаджень.

Так, якщо на початку року місячний приріст гривневих вкладів населення на строк понад 3 місяці не перевищував 2 млрд грн, то в березні він зріс до 4 млрд грн, а у квітні-травні – до 5–6 млрд грн. Загалом з початку року і на кінець травня такі строкові депозити населення зросли на 19 млрд грн, а вкладення в гривневі ОВДП – на 11 млрд грн. Поліпшилася і строковість гривневих заощаджень – збільшився інтерес до депозитів на 6–12 місяців, а також довгострокових ОВДП.

Зростання гривневих вкладень сприяло суттєвому зниженню чистого попиту населення на валюту (до близько 0,2 млрд дол. США у квітні та травні порівняно з 1,5 млрд дол. США в січні), що пом’якшило ефект сезонного зростання потреб підприємств у валюті. Це стало важливим чинником збереження стійкої ситуації на валютному ринку та контрольованості очікувань, а, відповідно, і стримування цінового тиску.