Херсонський апеляційний суд: боргова розписка є доказом не лише укладення договору, але й засвідчує факт передання коштів позичальнику

Суд стягнув з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики. Позичальник зобов’язаний повернути позику позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором (згідно зі ст. 1049 Цивільного Кодексу України). Якщо позичальник помер, то спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (згідно з ч.1 ст. 1282 ЦК України). Якщо не встановлено осіб, які прийняли спадщину після смерті, то залучають до участі у справі в якості правонаступника - орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини ( ст. 1277 ЦК України).

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, вказавши, що позичив останньому грошові кошти у сумі 11 000 грн, що підтверджується розпискою, але зобов'язання виконано частково і неповернута сума коштів складає 8500,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що наданий позивачем оригінал розписки відповідача не є доказом укладання договору позики між сторонами, оскільки не підтверджує факт отримання відповідачем грошових коштів.

Проте, колегія суддів апеляційного суду не погодилась з таким висновком, зауваживши, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Херсонський апеляційний суд звернув увагу, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. При цьому, при дослідженні боргових розписок чи договорів позики необхідним є виявлення справжньої правової природи укладеного договору, а також суд має надати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Тож у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт виникнення між сторонами договірних відносин, які за своїм характером мають ознаки договору позики. Водночас, доказів сплати вказаної суми боргу матеріали справи не містили.
У зв’язку зі смертю відповідача, в ході розгляду справи Херсонським апеляційним судом в якості правонаступника відповідача було залучено до участі у справі орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому, оскаржуване судове рішення апеляційним судом скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики в сумі 8500,00 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті відповідача.

Судові рішення у вказаній справі можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №658/4201/19.

Херсонський апеляційний суд: боргова розписка є доказом не лише укладення договору, але й засвідчує факт передання коштів позичальнику

Читайте також