Конфлікт інтересів та етика у сфері правосуддя: підсумки круглого столу у Львові

У Львові суддівська спільнота за підтримки українсько-канадського Проекту "Підтримка судової реформи" провела засідання круглого столу "Конфлікт інтересів та етика у сфері правосуддя", де обговорювали спільні проблеми, які існують у застосуванні законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суб’єктами сфери правосуддя: суддями, прокурорами та адвокатами.

Нерідко на практиці це означає, що статус, відносини чи окремі події, що відбуваються у житті адвоката, прокурора чи судді, у конкретних ситуаціях впливають на наявність чи відсутність конфлікту інтересів під час слухання справи у суді чи під час судового контролю за досудовим розслідуванням злочинів. У цьому зв'язку, важливим є питання моніторингу дотримання антикорупційного законодавства суддями, прокурорами та адвокатами і притягнення їх до відповідальності за недотримання і порушення вимог антикорупційного законодавства. Особливо важливим у цих процесах є дотримання балансу між необхідністю моніторингу дотримання антикорупційного законодавства та забезпечення суддівської незалежності й гарантій професійної діяльності прокурорів та адвокатів.

Головував на засіданні очільнику Комітету з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів РСУ Єгор Краснов. Також від Ради суддів України у засіданні взяли участь Андрій Жук - голова Комітету з питань забезпечення незалежності суддів та члени РСУ попереднього скликання Тетяна Чумаченко, Максим Желік, Анатолій Марцинкевич, а також представники адвокатських спільнот і прокурорського корпусу. Міжнародних партнерів у проекті представляли Дональд Чіасон - директор з правових та навчальних питань Групи міжнародного співробітництва Національного суддівського інституту Канади, Мартел Попескул - голова суду Королівської лави провінції Саскачеван (Канада).

«Це перший круглий стіл з цього питання. Рада суддів працює із суддями і заради суддів. Якщо у вас є питання щодо конфлікту інтересів, звертайтесь до нас, ми будемо разом шукати відповіді,”- звернувся Єгор Краснов до учасників круглого столу.

У свою чергу представник Канади суддя Мартел Попескул зауважив, що дуже важливим є розуміння того, що всі відповідальні органи, а це і НАЗК, і прокуратура, і поліція, і судді, мають пам'ятати про забезпечння балансу між дотриманням антикорупційного законодавства, суддівською незалежністю і гарантуванням професійних прав.

"Цей круглий стіл окреслює ті проблеми, з якими стикаються всі інституції правосуддя: суди, адвокатура, прокуратура. Правильним є залучення до таких обговорень і Національного агентства з питань запобігання корупції - НАЗК. Сподіваюсь, що завдяки проведенням таких експертних обговорень Рада суддів спільно з НАЗК та іншими інституціями зможе напрацювати якісні законодавчі зміни і виробити єдині стандарти в питанні врегулювання конфлікту інтересів в діяльності суддів" - зауважив Андрій Жук.

У першій секції обговорювали закордонний досвід врегулювання конфлікту інтересів.

Мартел Попескул, голова суду Королівської лави провінції Саскачеван, Канада, представляючи презентацію стосовно досвіду Канади у врегулюванні конфліктів інтересів у діяльності суддів, зауважив, що для демократії надзвичайно важливо, щоб окремі судді та судова гілка влади в цілому була неупередженою і незалежною від будь-якого зовнішнього тиску та один від одного, та щоб ті, хто з'являється перед судом, а також широка громадськість, мали впевненість у справедливому вирішенні їхніх справ згідно із законом. «Конфлікт інтересів виникає, коли особисті інтереси суддів (або його близьких) суперечать обов’язку судді неупереджено здійснювати правосуддя», - зазначив доповідач.

У продовження заходу перейшли до обговорення запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, зокрема спільних проблеми та пошуку шляхів їх вирішення.

Тетяна Чумаченко звернула увагу, що для правильного вирішення даного питання у конкретному випадку необхідно встановлювати дві обов’язкові ознаки, які визначають поняття конфлікту інтересів у їх взаємозв’язку: наявність приватного інтересу судді та посадові повноваження судді.

Доповідач зауважила, що, незважаючи на постійну роботу зі зверненнями суддів і моніторингу питань, що найчастіше зустрічаються та хвилюють їх, прописати рекомендації щодо всіх імовірних ситуацій неможливо, як неможливо дати їх на всі випадки життя.

Як з’ясувалося в результаті моніторингу щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів, одним з питань є спільна робота близьких людей в одній установі. Для прикладу: працювали в одній установі двоє суддів, потім вони одружилися. Мають вони на це право? Мають. Але така ситуація може призвести до виникнення конфлікту інтересів. Тому РСУ роз’яснила, що такі судді не мають спільно виконувати свої посадові обов’язки (разом в одній колегії не розглядати конкретних справ, за можливості розділити спеціалізацію, за необхідності заявляти самовідвід).

Також відповідно до позиції Ради суддів, яка підкріплена міжнародною судовою практикою, термін «друг», що використовується для позначення людей, які згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не означає дружніх стосунків в традиційному сенсі цього слова. Існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість; соціальна мережа є просто специфічним засобом комунікації між людьми, які мають спільні інтереси, і в цьому випадку – однаковий рід занять. Отже, «дружба» судді у соціальній мережі зі стороною у справі (адвокатом, свідком тощо) під час розгляду справи за участю таких осіб не створює конфлікту інтересів.

«Суспільство повинно зрозуміти: суддя, який має приватний інтерес, що іноді призводить до конфлікту інтересів, — не злочинець», - наголосила доповідач.

У подальшому доповідач розповіла про повноваження РСУ у сфері запобігання і врегулювання конфлікту інтересів суддів, особливості врегулювання конфлікту у процесуальний спосіб та конфлікту інтересів, який не можна врегулювати у спосіб, передбачений процесуальним законом, а також про відповідальність суддів за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Тут згадала про позицію РСУ щодо способів врегулювання конфлікту інтересів, який може бути вирішено у процесуальний спосіб, а саме: самовідвід, відвід та розкриття суддею інформації про конфлікт інтересів.

Зокрема, якщо після застосування такого альтернативного способу як розкриття інформації жоден з учасників не заявив відвід, то конфлікт інтересів вважається урегульованим.

Оцінка характеру приватного інтересу та рішення про обрання конкретного процесуального способу врегулювання конфлікту інтересів залишається на розсуд самого судді.

Конфлікт інтересів, який не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом, включає випадки потенційного і реального конфлікту інтересів у діяльності судді, що виникає поза безпосередньої функції судді із здійснення правосуддя.

Характеристики цього виду конфлікту інтересів судді такі: виконання суддею, крім посадових обов’язків судді, адміністративних обов’язків у судовій установі та робота в одній судовій установі суддів та їх близьких осіб.

Зокрема, робота в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб сама по собі не породжує конфлікт інтересів. Для визначення наявності або відсутності конфлікту інтересів за таких умов слід виходити зі співвідношення посадових обов’язків.

Також під час круглого столу було надано такі рекомендації суддям, які виконують адміністративні обов’язки у суді, з метою запобігання конфлікту інтересів:

1. Повідомлення про потенційний конфлікт інтересів судді до Ради суддів України або подання добровільної декларації про приватні інтереси, наявність яких може вплинути на об’єктивність та неупередженість під час прийняття рішень.

Тут також слід мати на увазі, що декларування приватного інтересу не означає автоматичного врегулювання конфлікту інтересів та не звільняє суддю від обов’язків вчинити дії для запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, утриматися від вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, своєчасно повідомити про наявність реального конфлікту інтересів.

2. За можливості уникати працевлаштування близьких осіб, стосунки з якими можуть впливати на конфлікт інтересів судді, в одній судовій установі. Зокрема, не виникає конфлікту інтересів, якщо близькі особи суддів займають посади секретаря судового засідання, помічника судді – за умови, що вони працюють у інших суддів судової установи, з якими не пов’язані родинними зв’язками, і жодним чином їх обов’язки з такими суддями не перетинаються.

На круглому столі зауважили, що за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддів чинним законодавством встановлено два види відповідальності – дисциплінарну та адміністративну.

Критерієм розмежування виду відповідальності, до якої може бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є характер конфлікту інтересів.

Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

На відміну від зазначеного порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність .

Продовжуючи обговорення даної теми, свою позицію через бачення адвокатів висловив Кузьмінський Олексій Олександрович, член Вищої кваліфікацікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Зокрема, пан Олексій відзначив актуальність даного обговорення, оскільки тільки спільними зусиллями можна досягнути відповідного результату. «Незалежність, уникнення конфлікту інтересів, збереження адвокатської таємниці – це ті речі, на яких базується інститут адвокатури», - наголосив доповідач.

У ході своєї доповіді Олексій Кузьмінський навів приклади найбільш поширених випадків конфлікту інтересів в адвокатській діяльності та притягнення до дисциплінарної відповідальності, з якими зіткнувся за час роботи в органах адвокатського самоврядування, а саме:

1) представництво декількох осіб;

2) запровадження монополії, коли представництвом інтересів займаються колишні юрисконсульти відповідної організації, яка в цьому випадку є опонентом. Відповідно ,є відомими всі слабкі місця, якими можна скористатись;

3) представництво колишніми працівниками міліції («міліцейські адвокати»), які здійснюють захист, використовуючи свої зв’язки;

4) представництво колишніми працівниками правоохоронних органів, які несуть свої певні цінності, що не завжди сумісні з інститутом адвокатури.

Шляхами вирішення даної проблеми доповідач назвав:

- постійне підвищення кваліфікації. Як результат буде формування у адвокатів правильного розуміння значення правил адвокатської етики. Тобто, що це не Кримінальний кодекс, а дороговказ поведінки для них.

- запровадження уніфікованих етичних стандартів для адвокатів, прокурорів та суддів, що допоможе реалізувати певну рівність сторін.

За результатами засідання круглого столу сформоване спільне бачення щодо шляхів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддями, адвокатами і прокурорами.

Зеновія Суховерська, "Українське право"