Конституційно-правовий вимір здійснення правосуддя в умовах воєнного стану

«Здійснення правосуддя в умовах воєнного стану: конституційно-правовий вимір» - за такою темою проведено Круглий стіл, організований Національною академією правових наук України, Конституційним Судом України, Національною школою суддів, Ужгородським національним університетом та Центром правової підтримки осіб, постраждалих внаслідок військового вторгнення, у дистанційній формі з використанням однією з науково-освітніх платформ. Модераторами Круглого столу стали ректор Національної школи суддів України, д.ю.н., професор Микола Оніщук та віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України, д.ю.н., професор Наталія Кузнецова.
У своєму вступному слові Президент Національної академії правових наук України, д.ю.н., професор Олександр Петришин відзначив важливість науково-практичного заходу для вирішення значного кола проблемних питань, які виникли перед українським правосуддям в умовах розв’язаної РФ агресивної війни проти України, а Голова Верховного Суду Всеволод Князев охарактеризував стан діяльності судової влади в умовах війни та в умовах неможливості діяльності Вищої Ради юстиції, повноваження якої, окрім конституційних, відповідно до законодавчих змін перейшли до Голови Верховного Суду. В.Князев зокрема звернув увагу на ту обставину, що через війну припинили роботу 130 судів і 450 суддів, зруйновані 46 судів та потребують відновлення, 63 суди перебувають на тимчасово окупованій території.
Судді Конституційного Суду України В.Лемак, В.Городовенко, Г.Юровська зосередили увагу на дії принципів судочинства в умовах воєнного стану та на останніх рішеннях Конституційного Суду України стосовно соціального захисту військовослужбовців, акцентуючи увагу на важливості соціальної цінності обороноздатності держави, яка забезпечується військовослужбовцями, а відтак – на першочерговості заходів їхнього соціального захисту. Професор кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка, д.ю.н., професор О.Грищук зосередилась на важливості судового захисту людської гідності в умовах воєнного стану. Про виклики Європейській системі судового захисту прав людини в умовах російського вторгнення донесла наукову позицію Т.Фулей, к.ю.н., начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України. Професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», д.ю.н., професор М.Савчин розгорнув проблемні питання, які війна поставила перед правосуддям. Завідувач наукової лабораторії регіональної безпеки та військового права наукового центру національної безпеки і права Державної наукової установи «Інститут інформації безпеки і права НАПрН України», д.ю.н., доцент П.Богуцький підняв актуальне питання конституційно-правової моделі військового правосуддя в Україні та необхідності відновлення військових судів у системі судоустрою. Науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, к.ю.н., доцент М.Пашковський поділився з учасниками Круглого столу проблемними питаннями співробітництва з Міжнародним кримінальним судом у контексті притягнення до кримінальної відповідальності за воєнні злочини, вчинені РФ під час агресії проти України. Головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, д.ю.н., професор Л.Москвич та завідувач наукового відділу правового забезпечення галузевого інноваційного розвитку Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України, д.ю.н., доцент Ю.Георгієвський розкрили проблеми, шляхи їх вирішення щодо реалізації права на судовий захист та правових трансформацій в організації судової влади України в умовах воєнного стану.
Матеріали Круглого столу готуються до публікації. Водночас за пропозицією організаторів Круглого столу будуть підготовлені відповідні рекомендації з метою їх використання у правотворчій та правозастосовній діяльності.



