КСУ відмовився закривати справу про збір поліцією зразків ДНК
Конституційний Суд України оголосив перерву в розгляді справи щодо конституційності положень Закону України «Про Національну поліцію» про збір поліцією зразків ДНК. Про це повідомила прес-служба КСУ.
13 вересня 2018 року Конституційний Суд України не підтримав проект Ухвали про закриття справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі письмового звернення Людмили Денісової щодо відкликання відповідного конституційного подання.
Розгляд справи по суті буде продовжено на одному з наступних пленарних засідань, про що буде повідомлено додатково.
Крім того, будуть надіслані листи-запрошення учасникам конституційного провадження – суб’єкту права на конституційне подання Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Людмилі Денісовій та представнику Президента України у Конституційному Суді України.
Нагадаємо, колишній Уповноважений Валерія Лутковська звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що є неконституційними, положення частини другої статті 26 Закону України «Про Національну поліцію», за якими «під час наповнення баз (банків) даних, визначених у пункті 7 частини першої цієї статті, поліція забезпечує збирання, накопичення мультимедійної інформації (фото, відео-, звукозапис) та біометричних даних (дактилокартки, зразки ДНК)», стосовно дозволу Національній поліції України під час наповнення баз (банків) даних забезпечувати збирання, накопичення біометричних даних у вигляді зразків ДНК.
Вона вказала, що відповідно до пункту 7 частини першої вказаної статті Закону Національна поліція України наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно осіб, затриманих за підозрою у вчиненні правопорушень (адміністративне затримання, затримання згідно з дорученнями органів правопорядку, затримання осіб органами досудового розслідування, адміністративний арешт, домашній арешт).
Відсутність у Законі та «інших законах захисних положень, які б обмежували дискрецію державного органу, забезпечували належний захист від свавільного втручання у право на особисте життя шляхом відібрання і зберігання зразків ДНК, призводить до невідповідності положення, яке надає повноваження вживати відповідні заходи поліції, принципу верховенства права щодо передбачуваності закону», тому, на думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, ці положення не відповідають «положенням статті 3, частин першої, другої статті 8 та частин першої, другої статті 32 Конституції України у їх взаємозв’язку».
