Міністр юстиції розповів про майбутнє юридичної війни з Росією

У 2018 році представники України, уповноваженою стороною якої виступає Міністерство закордонних справ, будуть подавати свої правові позиції до міжнародного суду ООН. Про це заявив Міністр юстиції Павло Петренко.

Зазначимо, у Європейського суді з прав людини (ЄСПЛ) Україна ініціювала розгляд 5 великих справ, а в Міжнародному суді ООН – 2 великих за обсягом справ, які стосуються порушення агресором конвенцій щодо заборони дискримінації та заборони фінансування тероризму.

«А вже в 2019 році суд має визначити дату слухань. Не маю сумніву, Україна хоча й потроху, але отримуватиме позитивні новини», – зазначив Петренко.

Він нагадав, що Мін’юст у цьому році заклав фундамент для розгляду по суті ЄСПЛ за двома великими блоками. «Перший з них – Донбас, де українська сторона представила юридичну позицію з доказами стосовно подій 2014 року. Представлені документи включають понад 100 свідчень, величезну кількість текстових та відеоматеріалів», - зауважив очільник Мін’юсту.

Другий блок, наголосив він, стосується незаконної анексії Криму. У рамках цього процесу також ініційовано низку окремих справ українськими державними суб’єктами підприємницької діяльності («Ощадбанком», вже державним «Приватбанком» та НАК «Нафтогаз України») у комерційних арбітражах щодо незаконної втрати активів.

«Крим фігурує і у відповідній заяві України з приводу розгляду трибуналом в рамках міжнародного суду ООН порушення Конвенції ООН з морського права, а саме – незаконного використання шельфу та природних ресурсів півострова та Чорного моря», - додав Міністр юстиції.

Що ж до питання Керченського мосту, то, як роз’яснив Павло Петренко, його будівництво є незаконним і таким, яке обмежує судноплавство. Наслідком таких дій має стати застосування санкцій до компаній, які залучені до цього процесу.

Очільник Мін’юсту зауважив: це лише початок досить затяжної юридичної війни.

«Через процедурні моменти та відсутність достатньої практики міжнародного судочинства з ведення таких справ вони можуть розглядатися роками. Аналогічні українським справам позови завершуються вердиктом у деяких випадках майже через 30 років, як це було, зокрема, в спорі Туреччини та Кіпру», - нагадав Міністр юстиції.

Він нагадав, що у випадку з Грузією більшість справ ще в стадії розгляду, хоча мова йде про події, які тривали близько тижня. До того ж у заявах з боку України йдеться про багаторазове порушення російською стороною практично всіх статей Конвенції про захист прав людини та основних свобод.