НАБУ, САП І АРМА: публічне обговорення діяльності антикорупційних органів
Відкритість органів державної влади є одним із напрямів утвердження демократичних принципів в Україні в умовах суцільного реформування. Створення антикорупційних органів після Революції Гідності одразу ж вирізнялось досить прозорою процедурою та відкритим конкурсом. Водночас через декілька років після їх функціонування, очевидно, що у громадськості виникла низка запитань: як конкретних, так і загальних.
Таким чином, логічним кроком було проведення публічного обговорення на тему «Антикорупційна система: навіщо нам НАБУ, САП, АРМА та НАЗК», яке відбулось вчора за участю представників даних органів та громадськості. Усі охочі в неформальній обстановці мали можливість поставити свої запитання детективам НАБУ чи фахівцям АРМА.
Однак, як влучно зазначила модератор заходу член Ради громадського контролю при НАБУ Катерина Риженко, не виключено, що більшість питань, непорозумінь та претензій може виникати саме через нерозуміння суспільством розмежування функцій цих органів і чим кожен з них займається. Як наслідок, даному питанню була приділена перша половина заходу, про що більш детально нижче.
НАБУ: повноваження, детективи та звіти
Загалом, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) є відносно новим правоохоронним органом, завданням якого є виявлення, припинення та розкриття кримінальних корупційних правопорушень, які вчинені вищими посадовими особами, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (так званими, «топ-посадовцями»).
Власне, безпосередньо своє функціонування НАБУ розпочало у 2015 році. Як повідомив представник НАБУ, детектив Олександр, станом на зараз майже повністю укомплектованим є склад детективів НАБУ, на яких покладена реалізація безпосередніх завдань цього органу, та допоміжні підрозділи детективів. «Таким чином, можна констатувати, що НАБУ набирає обертів і може повноцінно функціонувати», – підсумував спікер.
Детектив також відзначив, що НАБУ завжди є відкритим до громадськості, публікує свої результати та періодично звітує про свою діяльність.
«Так, Ви уже можете ознайомитись з першими результатами роботи нашого органу у Звіті діяльності НАБУ, який кожних півроку розміщується на нашому веб-сайті (зокрема, за посиланням https://nabu.gov.ua/reports – прим. авт.). З такою ж періодичністю і Директор НАБУ звітує перед громадськістю та ВРУ про результати виконаної роботи», – прокоментував детектив.
САП у тріаді антикорупційних органів
Розпочинаючи свій виступ, заступник керівника САП Володимир Кривенко одразу ж зауважив, що слід розуміти, що, на жаль, наразі із антикорупційної тріади повноцінно функціонують лише два органи: НАБУ та САП; створення Вищого антикорупційного суду станом на зараз є незакінчене.
«Також до нашої тріади долучається ще два органи: АРМА та НАЗК, – продовжив пан Кривенко. – Це фактично той перелік органів, які здійснюють боротьбу з корупцією в нашій державі».
Щодо зв'язку з іншими антикорупційними органами, то, як відмітив доповідач, найбільший обсяг взаємовідносин відбувається між НАБУ, який займається збором матеріалів та реєстрацією кримінальних проваджень, та САП, до повноважень якого відноситься погодження клопотань, доказів, здійснення процесуального керівництва.
Спікер відзначив, що незважаючи на те, що САП є фактично структурним підрозділом ГПУ, визначальною особливістю цього органу є спеціальні повноваження та виключна компетенція, які визначаються Законом України «Про прокуратуру» та полягають у нагляді за додержанням законів НАБУ під час проведення досудового розслідування та здійсненні оперативно-розшукової діяльності, підтриманні державного (публічного) обвинувачення та представництві інтересів громадян або держави у судах у провадженнях, пов'язаних з вчиненням корупційних правопорушень.
Спікер зауважив, що, на його думку, Спеціалізована антикорупційна прокуратура - це, напевно, ключовий елемент в системі антикорупційних органів.
«На жаль, на даний час ми (САП - прим. авт.) обгрунтовано отримуємо звинувачення з боку громадськості, суспільства та інших державних органів щодо можливого неповного та неефективного нашого функціонування, – зазначив Володимир Кривенко. – Однак статистичні результати нашої роботи у співпраці з НАБУ, що стосуються притягнення до кримінальної відповідальності осіб або знаходження справ на судовому розгляді, свідчать про протилежне».
Також спікер зазначив, що великі сподівання покладаються на якнайшвидший запуск роботи Вищого антикорупційного суду у І півріччі 2019 року.
АРМА – організація, яка розшукує та управляє активами
«Загалом АРМА функціонує у повній мірі протягом півтора роки, і ми уже можемо поділитись інформацією про успішні кейси як розшуку активів, так і управління», – розпочала свою доповідь представниця АРМА.
Слід також звернути увагу, що АРМА є істотно новим органом в державній системі України, функції якої раніше ніхто не виконував. Даний орган був створений на виконання низки міжнародних нормативно-правових актів, в тому числі й Плану дій з лібералізації візового режиму з ЄС.
Незважаючи на те, що існування подібного органу в Україні започаткувалось лише декілька років тому, подібний досвід є знайомим для європейських держав. «Ми повністю є аналогом інших агентств розшуку й менеджменту активів як у Європейському союзі, так і в інших державах», – відмітила представниця АРМА.
Основними функціями АРМА є розшук активів та управління ними.
Що стосується розшуку активів, то на відміну від закордонних колег, АРМА не має повноважень ініціативного розшуку активів, тому може здійснювати розшук активів лише на запит правоохоронних органів або слідчого судді. Розшук активів здійснюється як на території України, так і за кордоном за допомогою співпраці з іноземними колегами та організаціями типу CARIN, StAR, Інтерпол, Європол тощо.
Управління активами стосується управління нерухомим майном, рухомим майном та грошовими коштами. Станом на сьогодні в управлінні АРМА знаходиться 646 об'єктів.
Як зазначила доповідачка, статистика роботи цього органу є досить втішною. Так, за минулий рік до державного бюджету було спрямовано 9 млн. грн. від управління активами. Наразі депозитний портфель АРМА складає 150 млн. грн. Окрім цього, АРМА має успішний досвід управління бізнесом, чим, за словами спікера, не можуть похвалитись навіть закордонні аналоги цього органу.
Підсумовуючи, слід вказати, що на сьогодні органи антикорупційної системи плідно функціонують в межах своїх повноважень, однак, очевидно, що даної роботи недостатньо для забезпечення антикорупційного клімату в Україні.
Завадою у їх роботі, можливо, стає як і нове і недостатньо апробоване законодавство, так і відсутність спеціалізованого судового органу та реформованої судової системи, і вплив політики, корупціонерів тощо. Отож, наступним зрізом роботи цієї системи в України має стати діяльність Вищого антикорупційного суду.
Зозуля Наталія, «Українське право»
