Найголовніше за тиждень: розгляд держбюджету, законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування, З’їзд суддів пройде у лютому, визначено середній час розгляду судових справ, ВРП ініціює доплати працівникам судів на час карантину
У Раді зареєстровано проєкт держбюджету-2021 до другого читання
У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону № 4000 «Про державний бюджет України на 2021 рік» до другого читання.
Проєкт було внесено 26 листопада, а 27 листопада парламент отримав доопрацьований проєкт, який передали на розгляд керівництву.
Додамо, 26 листопада Кабінет міністрів на позачерговому засіданні затвердив проєкт бюджету-2021 до другого читання.
Доходи проєкту державного бюджету на 2021 рік (без трансфертів) передбачено у сумі 1 081 697,0 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 949 468,1 млн грн та доходи спеціального фонду – 132 228,9 млн грн, та пропонується збільшити порівняно з І читанням на 20 935,67 млн грн, у тому числі по загальному фонду на 13 492,25 млн грн та по спеціальному фонду на 7 443,42 млн гривень.
Президент вніс законопроєкт про відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації
27 листопада 2020 року Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт Закону № 4434 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
«Завданням законопроєкту є забезпечення невідворотності покарання за порушення вимог антикорупційного законодавства в частині декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», – зазначають автори законопроєкту.
Пропонується встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 2500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (42 500- 85 000 грн) або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У статті 366 Кримінального кодексу України визначено кримінальну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Нагадаємо, 28 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційними низку норм антикорупційного законодавства та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
У Європейському Союзі та експерти стурбовані рішеннями КСУ про діяльність антикорупційних органів.
Проведення З'їзду суддів України перенесли
XVIII з'їзд суддів України відбудеться 23-25 лютого 2021 року. За таке рішення під час позачергового засідання РСУ проголосували 24 члени Ради з 25 присутніх на засіданні.
Засідання відбувалося у режимі он-лайн на платформі ZOOM.
Підставою для такого рішення стало погіршення епідемічної ситуації в державі, а також лист Міністерства охорони здоров'я України, в якому зазначається, що "епідемічна ситуація щодо поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, значно ускладнюється", а також рекомендується "провести з'їзд суддів України в дистанційному форматі".
Доповідаючи щодо питання порядку денного, Голова Ради суддів України Богдан Моніч наголосив, що, звертаючись до Міністерства охорони здоров'я України, Рада суддів України хотіла отримати більш чіткі та деталізовані рекомендації за умови дотримання яких можна було б провести суддівський форум.
"Ми не питали дозволу на проведення з'їзду суддів. Ми хотіли отримати рекомендації щодо проведення з'їзду з дотриманням усіх заходів безпеки. Втім, по суті отримали заборону проводити з'їзд. У нас є велике питання, як тлумачити цю постанову і можна багато сперечатися про її застосування, але ситуація з поширенням захворювання щодня ускладнюється і, щоб не ускладнювати її ще більше у суддівському середовищі, ми маємо розглянути питання про відтермінування проведення з'їзду суддів України. В той же час ми маєм чітко визначити дату з'їзду, щоб до 15 березня обрати нових членів ВРП", - підсумував Богдан Моніч.
Члени Ради суддів України, які брали участь в обговоренні, погодились з необхідністю перенесення з'їзду на нову дату, але наголошували, що вона має стати крайньою у переліку перенесень з огляду на те, що затягування з проведенням з'їзду, який має призначити суддю Конституційного Суду, чотирьох членів Вищої ради правосуддя та обрати новий склад Ради суддів України, може мати негативні наслідки для функціонування судової влади загалом.
Також члени Ради суддів України у своїх виступах підкреслили, що суддівська спільнота в Україні є соціально відповідальною, адже у період карантину жоден суд в країні не припинив виконувати свою роботу, а органи судової влади продовжують здійснювати розгляд справ, у тому числі і тих, що пов’язані з порушеннями правил карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.
Визначено середній час для розгляду судових справ
Вища рада правосуддя вирішила рекомендувати Державній судовій адміністрації України та Раді суддів України застосовувати показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів.
«Показники середнього часу, необхідного для розгляду судових справ, можуть бути використані для визначення нормативної чисельності суддів та слугувати підставою для визначення пріоритетів фінансового забезпечення судової влади», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що відповідно до статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Рішенням Вищої ради правосуддя була утворена робоча група ВРП для опрацювання питань щодо кількості суддів у судах. Впродовж квітня – травня 2020 року робоча група із залученням представників ДСА України, Ради суддів України, Національної школи суддів України та експертів Програми USAID «Нове правосуддя» опрацьовувала надані ДСА України матеріали щодо визначення індикативного показника нормативного суддівського навантаження та коефіцієнтів складності судових справ, а також середньостатистичної тривалості роботи судді за рік.
20 липня 2020 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист ДСА України з доопрацьованими матеріалами дослідження щодо показників середньої тривалості розгляду судових справ, у частині визначення коефіцієнтів складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів.
28 липня 2020 року на черговому засіданні робочої групи представники ДСА України поінформували про здійснення узагальнення середнього часу, необхідного для розгляду судових справ місцевими (окружними) та апеляційними судами.
31 липня 2020 року Вища рада правосуддя звернулася до голів місцевих судів та апеляційних судів із проханням надати пропозиції та зауваження щодо можливості застосування як індикативних визначених ДСА України показників середньої тривалості розгляду судових справ, коефіцієнтів складності судової справи в розрізі спеціалізації та інстанційності судів. Пропозиції та зауваження судів було узагальнено Вищою радою правосуддя. Відповідні узагальнення надіслано РСУ, НШСУ та ДСА України.
НШСУ листом від 1 жовтня 2020 року повідомила, що було проведено індивідуальне вибіркове контрольне опитування серед 80 суддів-тренерів та суддів, які співпрацюють з НШСУ, щодо мінімальної кількісті справ, які може об’єктивно розглянути суддя місцевого загального суду за рік, а також щодо середнього фактичного строку розгляду справи/провадження суддею місцевого загального суду, який має бути закладений при розрахунках навантаження та коефіцієнтів, що необхідно застосовувати для визначення мінімальної кількості справ, яку може розглянути суддя місцевого загального суду за умов нормального (ненадмірного) навантаження протягом робочого часу. За результатами опитування найбільші відсотки набрали позиції: мінімальна кількість справ – 430, середній строк розгляду справи – 60 днів, коефіцієнт – кількість підсудних.
Заступник Голови ВРП Олексій Маловацький назвав це рішення визначальним і вкрай важливим: «Отримано свого роду точку відліку – об’єктивний показник граничного навантаження суддів. Він може бути використаний як розрахункова величина для визначення кількості суддів у судах, потреб матеріально-технічного забезпечення судів і загалом фінансування судів».
ВРП ініціює доплати працівникам судів на час карантину
Вища рада правосуддя звернулася до Кабінету Міністрів України з ініціативою внести зміни до постанови уряду від 29 квітня 2020 року № 375 з метою встановлення доплат до заробітної плати працівникам апаратів судів на період дії карантину.
«Вказана постанова регулює деякі питання оплати праці окремих категорій працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину. Наразі категорія працівників апаратів судів не включена до визначеного постановою переліку. Зазначена у постанові № 375 доплата не встановлена», – йдеться у постанові.
У зверненні Вищої ради правосуддя до КМУ зазначено, що від початку дії на території держави карантину жоден суд України не припинив своєї роботи. За дев’ять місяців 2020 року лише до судів першої інстанції надійшло 2 344 423 справи і матеріали. За таких обставин в умовах дефіциту суддівських кадрів, що становить 1142 вакантні посади у місцевих загальних судах, середнє навантаження на одного суддю такого суду – більш ніж 700 справ, а в деяких судах сягає понад 2 000 справ.
Відповідно до статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат. При цьому працівники апаратів судів, які мають безпосередній контакт із відвідувачами судів, наражають на небезпеку власне життя і здоров’я та життя і здоров’я своїх сімей.
Фінансування судової влади у 2020 році, зокрема щодо оплати праці працівників апаратів місцевих та апеляційних судів, а також видатків споживання на відправку поштової кореспонденції, оплату послуг зв’язку, придбання витратних матеріалів, є критично недостатнім. З цієї причини видатки для придбання засобів індивідуального захисту та дезінфікуючих засобів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, взагалі не забезпечені.
«У Висновку № 2 (2001) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо фінансування та управління судами у контексті ефективної судової влади та статті 6 Європейської конвенції з прав людини зазначено про необхідність забезпечення необхідних ресурсів для функціонування судів з тим, щоб уможливити їхнє функціонування згідно зі стандартами, викладеними в статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
З огляду на викладене ВРП ініціює внесення змін до постанови № 375 в частині доповнення переліку осіб, яким встановлено доплату до заробітної плати на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни, категорією працівників апаратів судів», – додали у ВРП.
