НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Діє Кодекс з питань банкрутства, набули чинності зміни до регламенту ВР, помічники суддів подаватимуть е-декларації, КСУ розглядає зміни до Конституції, РЄ розгляне українську судову реформу, децентралізація від президента

26.10.2019 / 09:00
362
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Діє Кодекс з питань банкрутства, набули чинності зміни до регламенту ВР, помічники суддів подаватимуть е-декларації,  КСУ розглядає зміни до Конституції, РЄ розгляне українську судову реформу, децентралізація від президента

Кодекс України з процедур банкрутства увійшов у дію

З 21 жовтня 2019 року увійшов у дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року.

Кодекс України з процедур банкрутства – це перший за часи незалежності України комплексний документ, що врегульовує всі процедурні питання банкрутства. З дня його введення в дію втрачає чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Кодексом спрощено порядок відкриття провадження у справах про банкрутство, усі майнові спори за участю боржника зосереджуються у справі про банкрутство, арешт майна боржника можливий виключно у межах справи про банкрутство, звільнення активів боржника з податкової застави та скасування арештів на майно здійснюється ухвалою суду у справі про банкрутство, створюється єдина саморегулівна організація арбітражних керуючих тощо.

Крім того, Кодексом врегульовано принципово нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Основні принципи цієї процедури є достатньо лояльними стосовно банкрута: відкриття процедури виключно за ініціативою боржника, можливість задоволення вимог кредиторів шляхом реструктуризації та/або погашення боргів шляхом реалізації всього майна боржника, що входить у ліквідаційну масу, недоторканність житла, неможливість повторної процедури банкрутства.

Кодекс з питань банкрутств складається із чотирьох книг.

Книга перша «ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА» визначає: терміни, що використовуються у Кодексі; законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство; повноваження і порядок діяльності державного органу з питань банкрутства; заходи щодо запобігання банкрутству боржника-юрособи та позасудові процедури; порядок санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; судові процедури, які застосовуються щодо боржника; порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник і юрисдикцію, підсудність, підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство; порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

Книга друга «АРБІТРАЖНИЙ КЕРУЮЧИЙ» визначає діяльність арбітражного керуючого: вимоги до нього, права та обов’язки, незалежність, порядок відбору та призначення, відповідальність та контроль за діяльністю, порядок припинення діяльності тощо.

Також у цій книзі прописуються порядок створення, функції та повноваження саморегулівної організації арбітражних керуючих.

Книга третя «БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ» визначає підстави та порядок відкриття провадження у справі про банкрутство, забезпечення вимог кредиторів, визнання недійсними правочинів боржника, правонаступництво.

Окремі розділи присвячено розпорядженню майном боржника, порядку санації боржника, ліквідаційній процедурі, продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, порядку закриття провадження у справі про банкрутство та провадженням у справах про банкрутство, пов’язаних з іноземною процедурою банкрутства.

Книга четверта «ВІДНОВЛЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ» визначає діяльність арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізособи та підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Четверта Книга також містить розділи щодо: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; реструктуризацію боргів боржника; визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника; наслідків закриття провадження у справі про банкрутство; провадження у справах про неплатоспроможність окремих категорій фізичних осіб.

Набули чинності зміни до регламенту Верховної Ради України

23 жовтня 2019 року набув чинності закон України «Про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України щодо планування та системності законотворчої діяльності Верховної Ради України».

Законом запроваджено планування законопроєктних робіт. За поданням голови Верховної Ради України, з урахуванням пропозицій парламентських комітетів, народні депутати затверджують план законопроєктних робіт ВРУ.

Він включатиме перелік питань, що потребують законодавчого врегулювання; орієнтовні строки та осіб, відповідальних за розробку законопроєкту, а також інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроєктів.

План законопроектних робіт Верховної Ради України враховується при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії Верховної Ради України.

З 2020 року помічники суддів подаватимуть е-декларації

Зміни до антикорупційного законодавства розширюють коло суб’єктів електронного декларування, зауважують у Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Нагадаємо, 18 жовтня 2019 року набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

Водночас зміни до статей 46, 52 Закону України «Про запобігання корупції» про нові правила е-декларування стануть чинними з 1 січня 2020 року.

З цієї дати е-декларації подаватимуть керівник Офісу Президента України, його заступники, помічники суддів, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України «Про державну службу», крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Окрім того, членами сім’ї суб’єкта декларування стають діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття незалежно від наявності сукупності таких ознак, як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків.

Додамо, зміни до антикорупційного законодавства також передбачають, що форма урядування Нацагентства з питань запобігання корупції змінюється з колегіальної на одноосібну. Голову НАЗК призначатиме на посаду Кабінет Міністрів України відповідно до подання конкурсної комісії за результатами конкурсу.

КСУ розпочав розгляд справ за трьома конституційними зверненням народних депутатів

Конституційний Суд України розпочав розгляд справ за трьома конституційними зверненням народних депутатів.

КСУ провів закриті частини пленарних засідань у справах про три законопроєкти, які вносять зміни до Конституції України:

законопроєкт № 1015 «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)»;

законопроєкт № 1014 «Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)»;

законопроєкт № 1028 «Про внесення зміни до статті 85 Конституції України (щодо консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України)».

Встановлено, що всі конституційні звернення ВРУ за формою і змістом відповідає вимогам Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України».

КСУ дослідив матеріали справи та перейшов до закритих частин пленарних засідань для надання висновку у справах.

Нагадаємо, згідно зі статтею 159 Конституції України законопроєкт про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Українську судову реформу проаналізують у Раді Європи

Наразі у Верховній Раді зареєстровано 2 постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 16 жовтня 2019 року про ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (законопроєкт № 1008).

Як зазначають у Національній асоціації адвокатів України, ці постанови принаймні на деякий час можуть заблокувати підписання закону про перезапуск судової реформи.

У НААУ додають, що аргументів для скасування законопроєкту достатньо. Концептуально, він не відповідає праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи, а також не враховує основні принципи незалежності судових органів та державного управління такі як демократія, верховенство права, повага до прав людини і основоположних свобод.

Наразі законопроект №1008 скеровано до Венеціанської комісії за рішенням Моніторингового комітету ПАРЄ.

Окрім того, Комітет Міністрів Ради Європи (КМРЄ) розгляне питання української судової реформи у грудні 2019 року.

Представник Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Павло Пушкар зазначив, що для КМРЄ важливим є аналіз фактичної ситуації, яка склалася у судовій системі країни у конкретний момент, коли Комітет реалізує свій обов’язок з нагляду за виконанням рішень ЄСПЛ.

Реформу місцевого самоврядування Верховна Рада розгляне ще на цій сесії

Перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов представив бачення Президента Володимира Зеленського щодо змін до Конституції України у частині реформи місцевого самоврядування.

Трофімов наголосив, що реформа місцевого самоврядування, її закріплення в Конституції дасть змогу людям у всій країні отримати можливість для поліпшення добробуту. «Це значить, що публічні послуги мають стати ближчими, а медицина та освіта – якісними й доступнішими», – пояснив він.

Він зауважив, що зазначені конституційні зміни стануть завершенням децентралізації в Україні.

Крім того, ця реформа забезпечить повноцінну імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування.

Проєкт змін до Основного Закону наразі опрацьовує Комісія з правових питань при Президентові України.

Серед основних ідей: запровадження трирівневої системи адміністративно-територіального устрою (громада-округ-регіон), побудова місцевого самоврядування на основі принципів повсюдності та фінансової самодостатності.

Громада – основа, замість районів запроваджується округ, який складатиметься з громад. Місцеві адміністрації буде ліквідовано, на рівні округів працюватимуть префекти, які будуть держслужбовцями й по суті представлятимуть державу. Основний принцип: громадам – влада, країні – контроль.

Разом із зазначеними змінами напрацьовуватимуться й законопроєкти, які стосуються децентралізації.

Очікується, що проєкт конституційних змін буде спрямований до Конституційного Суду України вже на поточній сесії Верховної Ради. Якщо парламент підтримає згадані зміни, на їхнє запровадження пропонується передбачити перехідний період.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика