НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: діє норма ККУ про покарання за незаконне збагачення, набули чинності нові закони, нотаріуси зможуть реєструвати шлюби, змінено порядок конкурсів на державні посади у судах

30.11.2019 / 09:00
284
+A
-a

Найголовніше за тиждень: діє норма ККУ про покарання за незаконне збагачення, набули чинності нові закони, нотаріуси зможуть реєструвати шлюби, змінено порядок конкурсів на державні посади у судах

Закон про покарання за незаконне збагачення набув чинності

28 листопада 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Закон доповнює Кримінальний кодекс України статтею 368-5 «незаконне збагачення», яка викладена так:

«1. Набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. Особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

2. Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

3. Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

4. Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».

5. При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження».

Окрім того, у Цивільному кодексі України запроваджено окрему підставу припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів.

Так, за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави застосовується позовна давність у чотири роки.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено статтею 881 «Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави».

Передбачено, що докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.

Контракт припиняється (розривається), а особи начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту також у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого особу притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, а також рішенням суду про визнання активів особи або активів, набутих за її дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

Зміни у Цивільному процесуальному кодексі України передбачають, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом.

Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави в апеляційному порядку переглядаються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у яких відповідачем є суддя чи працівник апарату Вищого антикорупційного суду, таке провадження у першій інстанції здійснює місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Вищий антикорупційний суд, а ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суд може прийняти рішення про накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, із забороною користування у виняткових випадках з метою забезпечення збереження таких активів та їх економічної вартості.

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і на які накладено арешт із забороною користування, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – судом Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення визначених законом заходів з управління ними. Суд зобов’язаний розглянути зазначене питання у судовому засіданні з повідомленням відповідача.

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.

Нагадаємо, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили у 2015 році, але 26 лютого 2019 року Конституційний Суд України визнав цю норму Кримінального кодексу неконституційною.

До цього рішення, під процесуальним керівництвом САП, НАБУ розслідувало 65 проваджень за ознаками незаконного збагачення.

28 серпня 2019 року Президент України вніс до парламенту як невідкладний законопроєкт №1031, який повертає дану статтю до ККУ.

Набув чинності закон про оперативні-розшукові підрозділи прикордонників

28 листопада 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби України».

Законом внесено зміни до абзацу шостого частини першої статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Так, станом на сьогодні, оперативно-розшукові підрозділи діяли лише у складі Адміністрації Державної прикордонної служби України та її регіональних управлінь. Однак в органах Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону, такі підрозділи відсутні.

Зазначене суттєво погіршує спроможність прикордонників адекватно реагувати на криміногенну обстановку у прикордонні і протидіяти кримінальним правопорушенням, що вчиняються на державному кордоні.

Відтак змінами передбачено створення у ДПСУ підрозділів забезпечення власної безпеки, забезпечення внутрішньої безпеки, підрозділів оперативного документування та оперативно-розшукових підрозділів.

У тексті Закону слова «оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування» замінено словами та знаками «підрозділами забезпечення внутрішньої і власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими».

Тепер за фальсифікацію пігулок каратимуть жорсткіше

28 листопада 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів».

Закон передбачає зміни до ст. 321-1 КК України щодо додаткових кваліфікуючих ознак та підвищення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів.

Так покарання за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів зростає з 3-5 років до 5-8 років з конфіскацією майна.

За ті ж дії, вчинені повторно або за змовою групою осіб, або службовою особою, медичним або фармацевтичним працівником, або з допомогою масштабного поширення (через інтернет) або у великих розмірах – передбачено покарання від 8 до 10 років з конфіскацією майна. Раніше за це карали 5-8 роками за гратами.

Якщо злочинні дії спричинили смерть або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах, то законодавство карає їх довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

Нотаріуси зможуть реєструвати шлюби та розлучення

Міністерство юстиції працює із Верховною Радою, аби розширити перелік функцій, які виконують нотаріуси. Про це повідомивМіністр юстиції Денис Малюська.

Наприклад, нотаріуси вже найближчим часом отримають право реєструвати шлюби і розлучення.

Малюська додав, що у сфері нотаріату на часі впровадження сучасних технологій: Е-нотаріату, електронного документообігу, засвідчення web-сторінок.

«Наступний напрям роботи – виконання судових рішень. Сьогодні одна з проблем цієї сфери – наявність великої кількості мораторіїв. Наразі існує близько 9 мораторіїв, де виконавцю заборонено здійснювати будь-які дії, пов’язані із поверненням боргу. Наприклад, це мораторій на стягнення основних фондів з державних підприємств, мораторій на виконання рішень проти підприємств ПЕК, мораторій на виконання рішень проти шахт. Проблема полягає в тому, що підприємство, з якого не можна стягнути борг, ніколи не зможе отримати чесного і прозорого контрагента, ніколи не зможе отримати товари за чесною ціною. Мораторії – це величезні корумповані ризики, і зменшити кількість таких мораторіїв є ключовим завданням на наступний рік», – додав міністр.

Крім того, пропонується змінити співвідношення державних та приватних виконавців на користь перших, що зекономить державні кошти з одного боку та забезпечить перехід до повноцінної змішаної системи виконавчого провадження з іншого.

Також у пріоритеті Міністерства – імплементація положень Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечення належної якості безоплатної правової допомоги, створення ефективної системи медіації, відновного правосуддя, третейських судів та арбітражів, конкурентних державним судам, збільшення впливу приватних експертів на розробку методик і прийняття рішень у судово-експертній діяльності.

Змінено порядок проведення конкурсів на посади держслужбовців у судах

26 листопада 2019 року Вища рада правосуддя внесла зміни до Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, виклавши його у новій редакції.

Зокрема, внесеними змінами визначено, що тестування на зайняття посад державної служби всіх категорій у судах, органах та установах системи правосуддя здійснюється на технічній базі судів, органів та установ системи правосуддя, а у разі неможливості – за попереднім погодженням на базі органів та установ, що належать до сфери управління Національного агентства України з питань державної служби.

Також затверджено механізм перевірки володіння іноземною мовою кандидатів на зайняття посад категорії «А» в судах, органах та установах системи правосуддя.

Запроваджено новий етап конкурсу – перевірку поданої особою інформації на відповідність кваліфікаційним вимогам, установленим умовами проведення конкурсу.

Передбачено, що служба управління персоналом органу, в якому проводиться конкурс, перевіряє подану особою інформацію на відповідність кваліфікаційним вимогам, установленим умовами проведення конкурсу. У разі невідповідності поданої інформації кваліфікаційним вимогам, установленим умовами проведення конкурсу, особа повідомляється про недопущення її до конкурсу.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика