Найголовніше за тиждень: нова реформа правосуддя від Президента, призначення суддів, нове рішення КСУ, набули чинності закони про відрядження суддів та штрафи за перешкоджання діяльності нардепів
Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про нові зміни у системі правосуддя
22 червня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування».
Ініціатором законопроєкту є Президент України Володимир Зеленський.
Законопроєктом передбачаються зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», а також до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Проєктом пропонується визначити, що судді Верховного Суду України зараховуються до штату Верховного Суду у касаційний суд тієї юрисдикції, яка відповідає юрисдикції судової палати Верховного Суду України, в якій суддя здійснював правосуддя, та підлягають кваліфікаційному оцінюванню упродовж одного року з дня такого зарахування; особливості порядку та методології кваліфікаційного оцінювання таких суддів, показників відповідності критеріїв кваліфікаційного оцінювання та засобів їх встановлення затверджуються Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Законопроєктом визначається порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – одного з ключових органів суддівського врядування. Так, новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) буде призначено Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, в якому зможуть взяти участь правники, які мають відповідний стаж професійної діяльності. Добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів. Зокрема, пропонується, щоб до складу комісії входили три особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, та три особи з числа міжнародних експертів, визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади, та/або у сфері запобігання і протидії корупції. Такий підхід забезпечить пропорційне представництво суддів та долучення міжнародних експертів до участі у процесі конкурсу, що сприятиме підвищенню довіри до нього.
Проєктом передбачається, що у випадку, якщо суб'єкти формування конкурсної комісії у визначений законом строк не запропонують кандидатури до складу цієї комісії, то такі кандидатури запропонує Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Також встановлюються чіткі строки внесення пропозицій щодо кандидатур до складу конкурсної комісії, її формування, визначаються вимоги до кандидатів до складу цієї комісії, права та обов'язки її членів.
Законопроєктом пропонується виключити статтю 28-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо створення та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики. Ця пропозиція враховує правову позицію Конституційного Суду України, відповідно до якої «орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу».
Пропонується виключити із Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положення щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду. Натомість пропонується встановити загальне правило для визначення кількості суддів у суді, за яким ця функція покладається на Вищу раду правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України. Проектом вилучаються з Закону № 193–ІХ відповідні положення щодо порядку проведення відбору суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду, пов'язаного зі скороченням кількості суддів Верховного Суду.
Також законопроектом з урахуванням позиції Конституційного Суду України змінюються процедури здійснення дисциплінарного провадження щодо судді.
Президент підписав Указ про призначення суддів у місцеві суди
22 червня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №243/2020 про призначення суддів.
Суддів призначено на посади у місцевих загальних судах.
По одному судді призначено у суди Івано-Франківської, Луганської, Полтавської, Рівненської, Хмельницької областей і міста Суми.
По двоє – у суди Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Черкаської областей, троє – на Буковину.
Четверо суддів призначено на Харківщину, а шестеро – в Одеську область.
КСУ визнав неконституційним положення частини першої статті 79 закону про банки
Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення у справі за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року.
Цим Рішенням Суд визнав неконституційним окреме положення частини першої статті 79 Закону, а саме «які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України».
Автори клопотань порушували питання щодо перевірки на відповідність Конституції України положення частини першої статті 79 Закону, згідно з яким «банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб».
Під час розгляду Конституційним Судом цієї справи до Закону були внесені зміни, які на думку Суду, не вплинули на суть оспорюваного положення статті 79 Закону в аспекті питань, порушених у конституційних скаргах.
Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. «Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб’єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності», – йдеться у Рішенні.
КСУ зазначає, що в законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, у тому числі шляхом визначення на законодавчому рівні вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження, оскільки невключення особи до цього переліку унеможливлює доведення нею в суді її переконаності в потребі захисту своїх порушених прав, свобод цими рішеннями, діями чи бездіяльністю.
Конституційний Суд підкреслює, що положення частини першої статті 79 Закону встановлює вичерпний перелік осіб, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність Національного банку України, його посадових та службових осіб. У такий спосіб унеможливлено доступ до суду осіб, не включених до цього переліку, зокрема акціонерів банку, які не є власниками істотної участі у банку, що дискримінує їх за майновою ознакою. Тим самим усупереч принципові верховенства права нівелюються право цієї категорії осіб на доступ до суду та подальший ефективний юридичний захист їх прав, законних інтересів.
З огляду на зазначене Конституційний Суд України дійшов висновку, що окреме положення частини першої статті 79 Закону, а саме «які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України», суперечить статтям 8, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій статті 55 Конституції України.
Окреме положення частини першої статті 79 Закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Набув чинності закон про відрядження суддів Вищою радою правосуддя
20 червня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».
Закон встановлює, що відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, що визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Якщо обставини, що були підставою відрядження судді, продовжують існувати, за зверненням голови суду, до якого суддя відряджений, та за згодою такого судді Вища рада правосуддя продовжує строк відрядження, але не більше ніж на один рік. Загальний строк відрядження не може перевищувати два роки.
Вища рада правосуддя на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може ухвалити рішення про дострокове закінчення відрядження судді, якщо обставини, що були підставою відрядження судді, припинилися, про що повідомляється суддя.
Суддя, строк відрядження якого закінчився або стосовно якого Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про дострокове закінчення відрядження судді, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений. У такому разі визначення нового судді (колегії суддів) для розгляду справ, які знаходилися на розгляді у судді та не розглянуті ним по суті, здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному процесуальним законом».
Вища рада правосуддя у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ухвалює без рекомендації чи подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України рішення про:
1) відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації та про дострокове закінчення відрядження судді;
2) переведення судді відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а в разі закінчення у такого судді п’ятирічного строку повноважень – внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду, визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;
3) внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді, повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності цим Законом колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді;
4) внесення Президенту України подання про призначення судді у відставці до суду тієї самої спеціалізації та не вищого рівня (крім Верховного Суду) на підставі заяви такого судді, якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;
5) внесення змін до порядку відрядження судді до іншого суду тієї самої спеціалізації.
Набув чинності закон про штрафи за перешкоджання діяльності нардепів
26 червня 2020 року набув чинності закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати, депутата місцевої ради».
Закон викладає у новій редакції статтю 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стаття 188-19 «Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати» передбачає, що недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 350 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 800 до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 350 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У статті 351 Кримінального кодексу України в абзаці другому частини першої слова «від ста до однієї тисячі» замінити словами «від однієї тисячі до двох тисяч».
В абзаці другому частини другої слова «від п’ятисот до двох тисяч» замінити словами «від двох тисяч до трьох тисяч».
