Найголовніше за тиждень: нове рішення КСУ, БПД надаватиме ще 799 адвокатів, інститут кримінальних проступків, призначення суддів, НААУ аналізуватиме практику ВС
КСУ визнав конституційними оспорювані положення Закону про нотаріат
1 липня 2020 року Конституційний Суд України визнав конституційними оспорювані положення Закону України «Про нотаріат». Про це інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркава» звернулося до Конституційного Суду з клопотанням визнати неконституційними положення частини першої статті 88 Закону, відповідно до якого нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.
Автор клопотання стверджував, що неконституційність оспорюваних положень Закону «має наслідком протиправне позбавлення права власності».
КСУ, вирішуючи порушені в конституційній скарзі питання, виходить, зокрема з того, що передбачене оспорюваними положеннями Закону регулювання є реалізацією Верховною Радою України виключних повноважень визначати організацію і діяльність, у тому числі нотаріату, як це встановлено в пункті 14 частини першої статті 92 Конституції України.
Встановлюючи порядок нормативного регулювання діяльності нотаріату в частині визначення строків, у межах яких нотаріус може вчинити виконавчий напис, законодавець запровадив чітку їх диференціацію залежно від суб’єктного складу учасників правовідносин, – йдеться у Рішенні.
Суд вважає, що оспорювані положення Закону, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між юридичними особами – не більше одного року, є чіткими, зрозумілими та однозначними.
Таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування, тому застосування оспорюваних положень Закону особами (органами), діяльність яких ґрунтується на принципі верховенства права, жодним чином не призводить до протиправного позбавлення права власності.
Отже, положення частини першої статті 88 Закону не суперечать приписам статті 6, частини першої статті 8, статті 19, пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
До Реєстру адвокатів БПД включено ще 799 захисників
Підбито підсумки ХІІ конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.
За результатами конкурсу 799 адвокатів включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. На сьогодні у Реєстрі загалом 7 553 адвокати.
Це вже 12-ий конкурс, проведений у межах залучення адвокатів до надання БВПД, починаючи із 2012 року.
Нагадаємо, Порядок і умови проведення конкурсу адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначені постановою Уряду. Відповідно до Порядку конкурс проходив у два етапи, а обов’язковою умовою участі адвокатів у конкурсі стало проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».
Для участі у конкурсі зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Дистанційний курс успішно пройшли 916 адвокатів, оцінка за результатами його проходження формується автоматично.
Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу.
Наразі цей конкурс мав свої особливості, зумовлені встановленням карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. На початку березня конкурс був призупинений наказом Міністерства юстиції від 17.03.2020 № 661/7 і відновлений у червні наказом Міністерства юстиції від 01.06.2020 № 1818/5.
Другий етап конкурсу проходив з 9 по 12 червня із дотриманням карантинних обмежень. Він передбачав індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Ключовим при оцінюванні готовності адвокатів до надання безоплатної правової допомоги стала їх мотивація, а також емоційна врівноваженість, комунікабельність та вміння представити приклади надання правової допомоги.
В Україні вступає у дію інститут кримінальних проступків
1 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Законом змінено класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Кримінальним проступком визначено діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
До кримінальних проступків віднесено такі поширені злочини як некваліфіковані крадіжки, шахрайство, незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту, хуліганство тощо.
Закон вносить норму про керування транспортом у стані сп’яніння в Кримінальний кодекс, зробивши її кримінальним проступком (покарання - штраф 17-34 тис. грн і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні - до 51 тис. грн із забороною керувати від 2 до 3 років).
Проводити розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції). Розслідування кримінальних проступків буде проводитися у формі дізнання зі спрощенням процедури, включаючи скорочені строки – не більше 72 годин з моменту повідомлення особі про підозру чи затримання, або в інших випадках на строк у строк до одного місяця.
Якщо випадок невідкладний, дізнавач до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань матиме право оглянути місце події; відібрати пояснення; провести медичне освідування; отримати висновок спеціаліста і зняти показання технічних приладів та технічних засобів; вилучити знаряддя вчинення проступку, речі і документи. Процесуальні джерела доказів у провадженні про проступки, крім загальних, також пояснення осіб, результати медосвідування, висновок спеціаліста, показання приладів та технічних засобів. Підозрюваного у вчиненні кримінального проступку зможуть затримати: до 72 годин - якщо особа чинить опір правоохоронцю, відмовляється припинити чинити порушення, намагається втекти; на 24 години - якщо людина нетвереза та може завдати шкоду собі або оточуючим.
Згідно з законом, прокурор зобов'язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного - протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.
Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Президент призначив 37 суддів у місцеві суди
Президент України Володимир Зеленський Указом від 2 липня 2020 року № 265/2020 підтримав подання Вищої ради правосуддя про призначення 37 суддів на посади у місцевих загальних судах.
Найбільше суддів призначено до Черкаської області – 6. По четверо суддів призначено на Вінниччину, Львівщину та Полтавщину.
У суди Сумської області призначено 3 судді.
По двоє суддів – до Волинської, Івано-Франківської і Чернігівської областей. По одному судді – до Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької та Чернігівської областей.
НААУ аналізуватиме судову практику Верховного Суду
У Національній асоціації адвокатів України створена Комісія з питань аналізу практики Верховного Суду. Відповідне розпорядження підписала Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Головою Комісії призначений Олександр Готін – голова Комітету НААУ з питань антикорупційної політики і комплайенсу, відомий адвокат у кримінальній практиці.
Створення такої комісії обумовлено ризиками, які виникли в адвокатській діяльності, у зв’язку з відсутністю єдності судової практики у рішеннях вищих судових інстанцій, взаємної суперечності та фактичної конкуренції правових позицій, у тому числі підміною законодавчої гілки влади шляхом створення нових правових норм обвинувального ухилу, з порушенням прав людини та громадянина.
Діяльність Комісії буде висвітлюватись на сайті НААУ.
