Найголовніше за тиждень: новий порядок обрання директора Координаційного центру БПД, відповідальність за автозлочини посилено, зросли надбавки для осіб з інвалідністю, КСУ розтлумачить положення преамбули Конституції, в Україні працює 58 тис. адвокатів

Змінено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру БПД

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Положення про Координаційний центр з надання правової допомоги. Про це йдеться на сайті Координаційного центру з надання БПД.

Ключовою метою стало удосконалення процедури оцінювання діяльності директора Координаційного центру та процедури проведення конкурсного відбору на цю посаду.

Змінами до Положення про Координаційний центр до повноважень Наглядової ради віднесено визнання роботи керівника системи задовільною чи незадовільною. Таке рішення буде прийматися за результатами оцінювання діяльності директора Координаційного центру 2/3 голосів від складу Наглядової ради та подаватися на розгляд Міністру юстиції.

Крім того, удосконалено процедуру відбору кандидатів на посаду директора Координаційного центру. Наглядова рада рекомендуватиме Міністру юстиції кандидатів, які отримали три найвищі конкурсні бали за результатами проведеного конкурсу. Такі рекомендації повинні містити обґрунтування щодо доцільності призначення на посаду кожного з кандидатів, який успішно пройшов конкурс.

Відтепер повноваження щодо призначення та звільнення керівника системи БПД покладені на Міністра юстиції. Така зміна передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади». Внесені ним зміни до Закону «Про центральні органи виконавчої влади» визначали повноваження міністрів стосовно призначення та звільнення з посад керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства. Натомість директора Координаційного центру відповідно до попередньої редакції Положення призначав на посаду та звільняв з посади державний секретар Мін’юсту за обґрунтованим поданням Наглядової ради.

Нагадаємо, Наглядова рада Координаційного центру утворена в Україні вперше і покликана підвищити довіру громадськості до системи безоплатної правової допомоги. Метою її діяльності є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги, незалежності та прозорості управління системою БПД.

До складу Наглядової ради увійшло 9 представників, обраних за результатами конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради.

В Україні підвищено надбавки для осіб з інвалідністю

23 вересня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд» № 851-IX, який Верховна Рада ухвалила 2 вересня 2020 року.

Документ посилює соціальний захист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю шляхом підвищення рівня державної підтримки.

Зокрема, передбачається, що підвищення вказаної надбавки буде поетапним і вона збільшиться таким чином:

– особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А І групи: з 1 січня 2021 року – з 75% до 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з січня 2022 року – до 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б І групи: з 1 січня 2021 року – з 50% до 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– самотнім особам з інвалідністю з дитинства II та III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду: з 1 січня 2021 року – з 15% до 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

– на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років: з 1 січня 2021 року – зі 100% до 150% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а з 1 січня 2022 року – до 200% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;

– на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року – зі 100% до 150% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, а з 1 січня 2022 року – до 200% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

В Україні посилено відповідальність за крадіжки авто

25 вересня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо протидії незаконному заволодінню транспортним засобом» № 875-IX, який Верховна Рада ухвалила третього вересня 2020 року.

Згідно зі змінами, за незаконне заволодіння транспортним засобом більше не передбачено покарання у вигляді штрафу – такі дії караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Також встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такого за незаконне заволодіння автівкою з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі самі дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років з конфіскацією майна або без такої.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

КСУ розтлумачить окреме положення преамбули Конституції України

22 вересня о 10:00 Велика палата Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі усного провадження розгляне справу за конституційним поданням 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.

Автори клопотання просять надати офіційне тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України, а саме сполучення слів „гідних умов її життя“ у системному зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України.

На думку народних депутатів України, потреба в офіційному тлумаченні вказаного положення виникла з метою з’ясування, які умови життя людини слід вважати гідними з урахуванням соціальної спрямованості економіки держави, а також, що є показником гідних умов життя людини в аспекті головного обов’язку держави утверджувати і забезпечувати права і свободи людини.

В ЄРАУ нарахували майже 58 тисяч адвокатів

Станом на 11 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі адвокатів України налічувалось майже 58 тисяч адвокатів. Про це на засіданні Ради адвокатів України 18 вересня повідомив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій.

З них 43 418 – діючих, 14 564 – мають зупинену/припинену діяльність.

Так, з початку року лави адвокатської спільноти поповнили 3 142 особи. Як зазначив Валентин Гвоздій, в порівнянні з попередніми роками тенденція до збільшення адвокатів спадає.

Повільний приріст він пояснює зі зменшенням запиту на представників цієї професії на ринку. Проте, майже тисяча стажистів та близько трьох тисяч помічників адвокатів дають надію на поповнення адвокатської спільноти найближчими місяцями.

«Вкотре заступник Голови НААУ, РАУ наголосив на вирішенні проблеми заборгованості сплати щорічних внесків. На середину літа таких адвокатів-боржників було 15 тисяч. Проте завдяки роз’яснювальній роботі Секретаріату НААУ заборгованість вдалося зменшити понад вдвічі за два місяці, зазначив Валентин Гвоздій», – також йдеться у повідомленні.